Втягнення в дискусію через надання інсайдерської інформації та розкручування скандалів - механізм, що позбавляє індивідів політичної суб’єктності. Суб’єкти пропаганди - сили, які мають свої політико-владні інтереси та зацікавлені в їх реалізації.
Однією з головних проблем осмислення процесу політичної пропаганди є визначення тих сил, що виступають активним початком здійснення пропаганди. В статті «Особа: субєкт та обєкт пропаганди» до субєктів пропаганди він зараховує місіонерів, зростаючу армію репортерів, редакторів, прес-агентів, дикторів, лекторів, дослідників, агітаторів, організаторів, промоутерів, експертів. Лассвелла, можна стверджувати, що субєктність пропагандиста визначається його здатністю створювати та користуватися техніками пропаганди, бути незалежним від замовника пропагандистського впливу, бути здатним керувати символами для здійснення соціального контролю над групами та суспільством в цілому [8, р. Проблема визначення субєкта пропаганди полягає в тому, що сама пропаганда як феномен має вплив лише тоді, коли діє непомітно. Тим більше субєкт пропаганди має бути невідомим, оскільки його розкриття може зробити пропаганду прозорою та, як результат, менш ефективною.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
