Субєкти інтелектуальної власності - Реферат

Людина з найдавніших часів була творцем: забезпечуючи свою життєдіяльність, виробляла продукти харчування, будувала житло, створювала знаряддя праці, одяг, прикраси, твори мистецтва. У процесі праці, у постійній взаємодії з навколишнім природним середовищем відбувалося становлення, само створення людини і як біологічного виду, і як розумної істоти, яка пізнає світ і саму себе. З часом людина збагнула, що важку виснажливу фізичну працю можна полегшити за рахунок посилення своїх фізичних зусиль певними придуманими знаряддями праці та способами використання земельних і сировинних ресурсів. Людство у своєму розвитку ніколи не досягне такого стану, коли б його задовольняли наявні засоби забезпечення життєдіяльності.У теорії права прийнято вважати субєктом права того, хто може мати права; того, хто може бути носієм права. Найбільш загальним визначенням субєкта права є таке: «Субєкт права - це людина або організація чи інше соціальне утворення, які законом наділені здатністю мати субєктивні права та нести юридичні обовязки і, отже, бути учасниками правовідносин». Отже, субєктом права може бути будь-яка людина (фізична особа) незалежно від громадянства, постійного місця проживання, роду занять та інших її особистих чинників. Субєктом права інтелектуальної власності може стати держава та її відповідні органи. Проте юридичній особі може належати комплекс майнових прав інтелектуальної власності, в цьому разі юридична особа може бути, як і творець (автор), субєктом права інтелектуальної власності за договором або законом.У цьому контексті термін «автори» буде вживатися в широкому значенні цього слова, тобто творці будь-яких обєктів інтелектуальної власності. Автором, творцем може бути неповнолітня фізична особа. Малолітні і неповнолітні фізичні особи, які створили обєкти інтелектуальної власності, визнаються не тільки авторами своїх творінь, у них виникає і право на ці результати інтелектуальної діяльності. Автором будь-якого творіння вважається лише той, хто власною творчою працею створив той чи інший результат інтелектуальної творчості. Саме творчий характер праці творця, що втілився у творі, - це єдиний і універсальний критерій для виникнення права авторства на твір.Проте автори, які цього бажають, мають право певним чином зафіксувати свої права на створений ними твір. Але особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Особи, які мають авторське право або яку-небудь виключну правомочність на твір, для засвідчення авторства на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування твору мають право зареєструвати ці відомості в офіційних державних реєстрах. Можуть бути таким чином зареєстровані авторські договори, що стосуються права автора на твір, зазначена реєстрація може бути здійснена в будь-який час у межах чинності строку охорони авторського права. Державну реєстрацію прав на твори науки, літератури і мистецтва мають право здійснювати автори творів незалежно від громадянства та постійного місця проживання, а також фізичні і юридичні особи, які мають авторське право, роботодавець на замовлення і за рахунок якого створено твір, якщо інше не передбачено умовами договору між ним і автором, уповноважений представник автора або особа, яка має авторське право.Разом з тим спадкоємці відповідно до цього Закону наділяються правом захищати авторство на твір, протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора. Інші закони про інтелектуальну власність не містять норм про перехід майнових прав субєктів права інтелектуальної власності у спадщину, проте це зовсім не означає, що майнові права субєктів права інтелектуальної власності не можуть передаватися у спадщину. Із норми про те, що власник патенту може передавати свої майнові права іншим особам на підставі договору, випливає, що власник цих прав може ними розпорядитися будь-яким іншим чином. Наведена стаття проголошує, що майнові права можуть бути передані автором або іншою особою, яка має авторське право, іншій особі повністю чи частково. Наведена норма все ж не містить відповіді на запитання, чи може автор або інша особа, якій належить авторське право, продати свої майнові права на твір іншій особі.Субєктами права інтелектуальної власності е: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать за заповітом або за договором особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності. Субєктами права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки є автори або фізичні чи юридичні особи, до яких право авторів перейшло за договором чи заповітом.

Зміст

Вступ

1. Загальні положення

2. Автори - творці обєктів права інтелектуальної власності

3. Заявники

4. Правонаступники як субєкти права інтелектуальної власності

Висновок

Список літератури