Інститут відумерлості спадщини як стабільна група правових норм з регулювання правовідносин у сфері відумерлості спадщини. Встановлення співвідношення суб’єктів спадкового права та суб’єктів відумерлості спадщини. Система суб’єктів відумерлості спадщини.
Аннотация к работе
інститут відумерлість спадщина субєктВстановлення системи субєктів, які можуть при здійсненні субєктивних прав самостійно своїми діями створювати, змінювати, припиняти правовідносини відумерлості спадщини, дасть можливість доводити існування і самого інституту відумерлості спадщини, оскільки право не існує без субєкта. Інститут відумерлості має винятково важливе значення для цивільного обороту, адже спрямований на усунення безсубєктності у спадщині, що полягає в максимальному збереженні тих прав та обовязків, які належали померлому, могли б перейти до його спадкоємців, але через їх відсутність мають бути перенесені на спеціально уповноваженого субєкта. Така позиція цілком збігається із змістом правової норми, зокрема ч.1 ст.1277 ЦК України: у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобовязаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. З наведеного можна виокремити таку групу субєктів у системі субєктів інституту відумерлості спадщини, як субєкти управління відумерлою спадщино (установника та управителя відумерлою спадщиною). Крім набувача, субєктів управління відумерлою спадщиною, варто виокремити і коло субєктів, які можуть звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.