Інститут відумерлості спадщини як стабільна група правових норм з регулювання правовідносин у сфері відумерлості спадщини. Встановлення співвідношення суб’єктів спадкового права та суб’єктів відумерлості спадщини. Система суб’єктів відумерлості спадщини.
інститут відумерлість спадщина субєктВстановлення системи субєктів, які можуть при здійсненні субєктивних прав самостійно своїми діями створювати, змінювати, припиняти правовідносини відумерлості спадщини, дасть можливість доводити існування і самого інституту відумерлості спадщини, оскільки право не існує без субєкта. Інститут відумерлості має винятково важливе значення для цивільного обороту, адже спрямований на усунення безсубєктності у спадщині, що полягає в максимальному збереженні тих прав та обовязків, які належали померлому, могли б перейти до його спадкоємців, але через їх відсутність мають бути перенесені на спеціально уповноваженого субєкта. Така позиція цілком збігається із змістом правової норми, зокрема ч.1 ст.1277 ЦК України: у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобовязаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. З наведеного можна виокремити таку групу субєктів у системі субєктів інституту відумерлості спадщини, як субєкти управління відумерлою спадщино (установника та управителя відумерлою спадщиною). Крім набувача, субєктів управління відумерлою спадщиною, варто виокремити і коло субєктів, які можуть звернутися до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
