Створення високопродуктивних багаторічних травостоїв при конвеєрному виробництві кормів на орних землях Лісостепу - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук спеціальність 06.01.12 - кормовиробництво і луківництвоУ дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрямки інтенсифікації лучного кормовиробництва на орних землях на основі добору багаторічних злакових і бобово-злакових травосумішок з різними строками скошування, підвищення їх продуктивності при застосуванні комплексних агротехнологічних заходів. Науково обґрунтовані норми мінеральних добрив на злакових і бобово-злакових травостоях в умовах природного забезпечення вологою ґрунту та при зрошенні, строки внесення азотного добрива на бобово-злакових травостоях та подовження довголіття бобових трав у сумісних посівах із злаковими компонентами. Встановлено роль різних видів бобових трав у підвищенні продуктивності бобово-злакових травостоїв, якості корму та його енергетичної поживності.Одним із найбільш вагомих джерел протеїну є зелені корми, або консервовані у вигляді сіна, сінажу із багаторічних трав, які забезпечують надходження високобілкових кормів. У збільшенні виробництва кормів у Лісостепу важливе значення мають природні та сіяні сіножаті і пасовища, частка яких у складі сільськогосподарських угідь становить понад 12%, проте продуктивність їх за останні роки знизилась до 6-8 ц/га корм. од. У звязку з цим, особливу актуальність набуває пізнання видових і сортових особливостей багаторічних бобових і злакових трав, їх реакції на агроекологічні умови вирощування та виявлення основних закономірностей формування агрофітоценозів і розробка ефективних прийомів управління їх продуктивністю на основі удосконалення видового складу травосумішок, доз мінеральних добрив, режимів використання травостоїв та прийомів інтенсифікації біологічної азотфіксації в агрофітоценозах з бобовими і злаковими травами. Недостатня вивченість даної проблеми в умовах Лісостепу ускладнює розробку теоретичних основ і практичних заходів підвищення продуктивності травостоїв багаторічних трав при конвеєрному виробництві високобілкових кормів, що визначало актуальність роботи. встановити оптимальні дози і строки внесення азотних мінеральних добрив для злакових і бобово-злакових травосумішок в умовах природного вологозабезпечення ґрунту та при зрошенні з урахуванням видового складу травостоїв, режимів їх використання, та зоотехнічних вимог тварин до концентрації в кормовій масі обмінної енергії і перетравного протеїну;У середньостиглому травостої стоколосу безостого із кострицею лучною на всіх фонах азотного живлення першого року використання переважала костриця - 58-68%, в наступні роки вона пригнічувалась стоколосом безостим, частка її у формуванні травостою пятого року використання становила лише 10-11%. В пізньостиглому травостої з тимофіївки лучної і мітлиці велетенської домінуюче положення займала тимофіївка лучна - в перший рік використання травостою при внесенні азотного добрива із розрахунку N180-240-360 на фоні Р90К120 її частка становила 64, 51, 67%, в пятий рік відповідно 80, 65, 55%, а в середньому за п ять років частка тимофіївки становила 57,8-55,4%. У бобово-злаковій пізньостиглій травосумішці із тимофіївки лучної, мітлиці велетенської, люцерни посівної і конюшини лучної на фоні повного мінерального добрива (N60Р90К120) частка бобових в перший рік використання становила 50%, на пятому 47%, а в середньому за 5 років 63%, злакових 36%, а на фоні N60Р120К180 частка бобових в травостої першого року становила 57%, а пятого - 49%, в середньому - 63%, злакових - 35%. При внесенні N180-240-360 на фоні Р90К120 ранньостигла травосумішка із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечила одержання в середньому за п ять років використання 6,39-8,54 т/га сухої маси, 4,22-5,48 т/га корм. од., 0,49-0,72 т/га перетравного протеїну, 60,4-80,5 ГДЖ/га обмінної енергії. Найбільш чутливими до внесення високих доз азотного добрива, за даними наших досліджень виявились ранньостигла травосумішка із грястиці збірної і лисохвосту лучного та середньостигла із стоколосу безостого і костриці очеретяної, які забезпечили найвищий вміст сирого протеїну в сухій речовині - 14,0-14,8% і найнижчий вміст безазотистих екстрактивних речовин - 47,4-46,58 і 48,57-46,01%.Щорічне внесення азотного добрива в дозах N180-240-360 на фоні Р90К120 на рано достигаючу травосумішку із грястиці збірної і лисохвосту лучного забезпечило вихід з 1 га 6,39-8,54 т/га сухої маси, в 1 кг якої містилось 0,66 корм. од. з вмістом в ній 114,7-127,7 г перетравного протеїну і 59,9-80,7 ГДЖ ОЕ. Внесення цих же добрив на середньо достигаючу травосумішку із стоколосу безостого і костриці очеретяної забезпечило вищу ефективність, відповідно 7,70-10,9 т/га сухої маси, 118,6-133,0 г перетравного протеїну в 1 корм. од. і 70,5-104,5 ГДЖ.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ