Теоретичне обґрунтування та практичне використання методу міжвидової гібридизації в селекції озимої твердої пшениці. Закономірності прояву і мінливості ознак продуктивності колосу, архітектоніки рослин та якості зерна у батьківських форм і гібридів.
При низкой оригинальности работы "Створення вихідного матеріалу для селекції озимої твердої пшениці методом міжвидової гібридизації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Створення вихідного матеріалу для селекції озимої твердої пшениці методом міжвидової гібридизаціїРобота виконана на Запорізькій державній сільськогосподарській дослідній станції УААН Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Панченко Іван Архипович, Інститут рослинництва ім. В.Я.Юрєва УААН, завідувач відділу селекції і генетики озимих культур Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Шелепов Володимир Васильович, Український інститут експертизи сортів Державної служби з охорони прав на сорти рослин Мінагрополітики України, головний науковий співробітник кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Паламарчук Анатолій Іванович, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення УААН, завідувач лабораторії селекції озимої твердої пшениці Захист відбудеться 22.11.2005 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 в Інституті рослинництва ім.Ця задача повинна вирішуватись шляхом більш широкого впровадження в виробництво нових сортів пшениці з комплексом цінних ознак, серед яких вагоме місце займає продуктивність і якість зерна. В останні роки в Україні створено ряд сортів озимої і ярої твердої пшениці, які інтенсивно впроваджуються в виробництво, але проблема створення сортів цієї культури з більш високою урожайністю і підвищеною якістю зерна для різних агрокліматичних зон України ще далека від повного вирішення і на теперішній час вона є надзвичайно актуальною і має важливе практичне значення. Дисертаційна робота виконувалась в 1995 - 2000 рр. згідно з завданням тематичного плану Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, визначеними державною науково-технічною програмою на 1996-2000 рр. „Зернові і олійні культури”, за темою „Створити сорт озимої твердої пшениці з потенційною урожайністю 65-70 ц/га, високими адаптивними властивостями, універсального використання для вирощування за інтенсивними технологіями й на непарових попередниках” (номер державної реєстрації 03. Метою роботи було теоретичне обґрунтування та практична реалізація можливостей методу міжвидової гібридизації для створення вихідного матеріалу озимої твердої пшениці з підвищеними адаптивними властивостями, високою врожайністю і якістю зерна в умовах Степу України. Для досягнення поставленої мети треба було вирішити такі завдання: - обґрунтувати принципи добору та виконати добір батьківських форм і провести міжвидову гібридизацію вибраних сортозразків мякої та твердої пшениці;Матеріалом для досліджень були міжвидові гібриди, отримані нами від схрещування 9 сортів мякої озимої пшениці з 5 сортами твердої та їх батьківські форми. Мяка пшениця суттєво перевищує тверду пшеницю за довжиною колосу, масою колосу, кількістю колосків та зерен у колосі і суттєво поступається за масою колосу. У озимої мякої пшениці встановлено достовірні позитивні кореляційні звязки ознаки маса зерна з колосу з довжиною колосу, масою колосу, кількістю колосків та зерен у колосі (r = 0,41; 0,89; 0,38 та 0,54 відповідно), що сприяє добору високопродуктивних рослин. Відсутність достовірних кореляційних звязків між вмістом білка та вмістом більшості незамінних амінокислот (крім лізину) у гібридів F5 дозволяє проводити незалежну селекцію на підвищення вмісту білка в зерні і на підвищення вмісту цих амінокислот в білку. В дискримінантному аналізі використовували 16 кількісних ознак: довжина колосу, маса колосу, кількість колосків у колосі, кількість зерен у колосі, маса зерна з колосу, довжина 1го - 5го міжвузлів, діаметр першого і верхнього міжвузля, маса соломини, вміст білка та крохмалю в зерні.На основі виявлених закономірностей фенотипового прояву ознак продуктивності колосу, архітектоніки рослин і якості зерна, встановлених особливостей кореляційних звязків між цими ознаками та характеру їх успадкування, доказана можливість створення цінного вихідного матеріалу з підвищеним рівнем цих ознак, що має суттєве значення для селекції озимої твердої і мякої пшениці. Встановлено видові різниці за рівнем прояву кількісних ознак у вихідних батьківських форм - озимої мякої і твердої пшениці: - мяка пшениця достовірно перевищує тверду за довжиною колосу (1,7 см), кількістю колосків (1,7 шт), зерен у колосі (4,3 шт.
План
2. Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы