Ефективність використання хімічного мутагену ЕМС (0,01, 0,05, 0,1, 0,5%) у гірчиці сизої та білої з метою встановлення мутаційної мінливості при обробці насіння вихідних форм, одержання різноманітного матеріалу для створення колекції та добору мутантів.
Аннотация к работе
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ГІРЧИЦІ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник - доктор біологічних наук, професор Лях Віктор Олексійович, Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри садово-паркового господарства та генетики рослин Вировець Вячеслав Гаврилович, Інститут луб’яних культур УААН, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва конопель кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться „_4_” __березня__ 2008 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім.Тому селекційні дослідження, спрямовані на вирішення завдань з вивчення ефективності індукування мутантів з маркерними і оригінальними ознаками гірчиці та створення нових відмінних високоврожайних сортів гірчиці за допомогою індукованого мутагенезу, що відповідають сучасним вимогам до якісного складу олії та насіння, пристосованих до умов вирощування, є актуальними і стали підставою для написання дисертаційної роботи. Мета досліджень - встановити ефективність індукування мутацій гірчиці за допомогою хімічного мутагену етилметансульфонату (ЕМС) та одержати на цій основі новий вихідний матеріал для селекції. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: - визначити вплив хімічного мутагену ЕМС при різних концентраціях на ріст і розвиток рослин гірчиці сизої та білої у поколінні М1; встановити частоту і спектр видимих мутацій у поколінні М2 двох видів гірчиці при застосуванні мутагену ЕМС; одержати мутації із селекційно цінними та рідкісними ознаками у гірчиці для створення нових сортів.Одну з найбільших груп (9 типів) спадкових змін склали мутації з порушенням синтезу хлорофілу, що різнилися за зовнішнім проявом та ступенем пригніченості від летальних до нормально життєздатних рослин. Мутації квіток типу біло-жовте (смугасте) забарвлення пелюсток квітки, блідо-жовте (лимонне) забарвленням пелюсток квітки, кремове забарвлення пелюсток квітки, великі та дрібні квітки, квітки, що зрослися. Високі концентрації ЕМС стимулювали частоту появи мутацій з хлорофільною недостатністю у гірчиці сарептської жовтонасіннєвої та білої, а також мутації квіток у обох видів гірчиці. До таких віднесено деякі мутації з порушенням синтезу хлорофілу (темно-зелені та світло-зелені рослини, коричнева плямистість), мутації квіток та насіння, мутації фізіологічних ознак (ранньостиглі) та інші. Так, із групи мутацій з порушенням синтезу хлорофілу до маркерних віднесено мутації типу світло-зелені рослини, темно-зелені рослини, коричнева плямистість на листках та антоціанове забарвлення листків;із групи мутацій сімядольних та справжніх листків - мутації типу сильно розсічена листкова пластинка, сильно облистяні рослини, відсутність опушення; із групи мутацій стебла та гілок - мутації типу відсутність воскового нальоту, високостеблові та низькостеблові рослини; із групи мутацій квіток - мутації типу біло-жовте (смугасте) забарвлення пелюсток, блідо-жовте (лимонне) забарвлення пелюсток, кремове забарвлення пелюсток;із групи мутацій забарвлення та розміру насіння - мутації типу великонасіннєві, блідо-жовте забарвлення насіння, яскраво-жовте забарвлення насіння, світло-коричневе (руде) забарвлення насіння, зеленкувате насіння.Встановлено мутабільність різних видів гірчиці та ефективність хімічного мутагенезу для одержання селекційно цінних оригінальних морфологічних форм з новими (не відомими раніше) та господарсько значимими ознаками. Показано можливість одержання мутантів з маркерними ознаками та створення на їхній основі відмінних сортів нового покоління. Показано, що у поколінні М1 у всіх досліджуваних генотипів гірчиці сизої (сарептської) (Brassica juncea) та гірчиці білої (Sinapis alba) при обробці насіння етилметансульфонатом, особливо концентраціями мутагену 0,1, 0,5%, спостерігали зміни, які проявлялись у депресії росту і розвитку більшості ознак. Депресія ознаки виживання рослин у гірчиці білої була значно глибшою, ніж у гірчиці сарептської, особливо у порівнянні з сизонасіннєвими зразками. У всіх генотипів обох видів гірчиці найчастіше зустрічались хлорофільні мутації - до 14,5% мутантних сімей у гірчиці білої і до 21,2% у гірчиці сарептської.