Ефективність використання хімічного мутагену ЕМС (0,01, 0,05, 0,1, 0,5%) у гірчиці сизої та білої з метою встановлення мутаційної мінливості при обробці насіння вихідних форм, одержання різноманітного матеріалу для створення колекції та добору мутантів.
При низкой оригинальности работы "Створення вихідного матеріалу для селекції гірчиці сизої та білої методом хімічного мутагенезу", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ СЕЛЕКЦІЇ ГІРЧИЦІ АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наукНауковий керівник - доктор біологічних наук, професор Лях Віктор Олексійович, Запорізький національний університет Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри садово-паркового господарства та генетики рослин Вировець Вячеслав Гаврилович, Інститут луб’яних культур УААН, головний науковий співробітник відділу селекції і насінництва конопель кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Захист відбудеться „_4_” __березня__ 2008 р. о _10_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.366.01 при Інституті рослинництва ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту рослинництва ім.Тому селекційні дослідження, спрямовані на вирішення завдань з вивчення ефективності індукування мутантів з маркерними і оригінальними ознаками гірчиці та створення нових відмінних високоврожайних сортів гірчиці за допомогою індукованого мутагенезу, що відповідають сучасним вимогам до якісного складу олії та насіння, пристосованих до умов вирощування, є актуальними і стали підставою для написання дисертаційної роботи. Мета досліджень - встановити ефективність індукування мутацій гірчиці за допомогою хімічного мутагену етилметансульфонату (ЕМС) та одержати на цій основі новий вихідний матеріал для селекції. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: - визначити вплив хімічного мутагену ЕМС при різних концентраціях на ріст і розвиток рослин гірчиці сизої та білої у поколінні М1; встановити частоту і спектр видимих мутацій у поколінні М2 двох видів гірчиці при застосуванні мутагену ЕМС; одержати мутації із селекційно цінними та рідкісними ознаками у гірчиці для створення нових сортів.Одну з найбільших груп (9 типів) спадкових змін склали мутації з порушенням синтезу хлорофілу, що різнилися за зовнішнім проявом та ступенем пригніченості від летальних до нормально життєздатних рослин. Мутації квіток типу біло-жовте (смугасте) забарвлення пелюсток квітки, блідо-жовте (лимонне) забарвленням пелюсток квітки, кремове забарвлення пелюсток квітки, великі та дрібні квітки, квітки, що зрослися. Високі концентрації ЕМС стимулювали частоту появи мутацій з хлорофільною недостатністю у гірчиці сарептської жовтонасіннєвої та білої, а також мутації квіток у обох видів гірчиці. До таких віднесено деякі мутації з порушенням синтезу хлорофілу (темно-зелені та світло-зелені рослини, коричнева плямистість), мутації квіток та насіння, мутації фізіологічних ознак (ранньостиглі) та інші. Так, із групи мутацій з порушенням синтезу хлорофілу до маркерних віднесено мутації типу світло-зелені рослини, темно-зелені рослини, коричнева плямистість на листках та антоціанове забарвлення листків;із групи мутацій сімядольних та справжніх листків - мутації типу сильно розсічена листкова пластинка, сильно облистяні рослини, відсутність опушення; із групи мутацій стебла та гілок - мутації типу відсутність воскового нальоту, високостеблові та низькостеблові рослини; із групи мутацій квіток - мутації типу біло-жовте (смугасте) забарвлення пелюсток, блідо-жовте (лимонне) забарвлення пелюсток, кремове забарвлення пелюсток;із групи мутацій забарвлення та розміру насіння - мутації типу великонасіннєві, блідо-жовте забарвлення насіння, яскраво-жовте забарвлення насіння, світло-коричневе (руде) забарвлення насіння, зеленкувате насіння.Встановлено мутабільність різних видів гірчиці та ефективність хімічного мутагенезу для одержання селекційно цінних оригінальних морфологічних форм з новими (не відомими раніше) та господарсько значимими ознаками. Показано можливість одержання мутантів з маркерними ознаками та створення на їхній основі відмінних сортів нового покоління. Показано, що у поколінні М1 у всіх досліджуваних генотипів гірчиці сизої (сарептської) (Brassica juncea) та гірчиці білої (Sinapis alba) при обробці насіння етилметансульфонатом, особливо концентраціями мутагену 0,1, 0,5%, спостерігали зміни, які проявлялись у депресії росту і розвитку більшості ознак. Депресія ознаки виживання рослин у гірчиці білої була значно глибшою, ніж у гірчиці сарептської, особливо у порівнянні з сизонасіннєвими зразками. У всіх генотипів обох видів гірчиці найчастіше зустрічались хлорофільні мутації - до 14,5% мутантних сімей у гірчиці білої і до 21,2% у гірчиці сарептської.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы