Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції і виведення високопродуктивних сортів пшениці в умовах Лісостепу України - Автореферат

СЕЛЕКЦІЙНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ІНСТИТУТ - НАЦІОНАЛЬНИЙ ЦЕНТР НАСІННЄЗНАВСТВА ТА СОРТОВИВЧЕННЯ СТВОРЕННЯ ВИХІДНОГО МАТЕРІАЛУ ДЛЯ АДАПТИВНОЇ СЕЛЕКЦІЇ І ВИВЕДЕННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ СОРТІВ ПШЕНИЦІ В УМОВАХ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИНауковий консультант: доктор сільськогосподарських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України МОЛОЦЬКИЙ Михайло Якович, Білоцерківський державний аграрний університет Мінагрополітики України, професор кафедри селекції та насінництва Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор, академік УААН, заслужений діяч науки і техніки України ЛИФЕНКО Савелій Пилипович, Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, завідувач лабораторії селекції інтенсивних сортів пшениці;Несприятливими факторами при вирощуванні пшениці в Україні є складні умови зимівлі, дія посухи, ураження рослин фітопатогенами, надмірна вологість у період наливу та дозрівання зерна, що спричиняє вилягання, проростання зерна в колосі, осипання зерна при перестої зрілих хлібів тощо. Рапопорт (1996), у селекції на продуктивність з підвищенням частки гомозиготних рецесивних генів у сортотипів втрачаються домінантні гени, що відповідають за адаптацію і були успадковані під дією попереднього природного добору. Основна мета роботи - узагальнити сучасні експериментальні дані про світове генетичне різноманіття пшениці, здійснити добір селекційних джерел і створити вихідний матеріал для програм виведення високопродуктивних сортів озимої мякої, ярої мякої та ярої твердої пшениці, адаптованих до умов Лісостепу України. розробити методику інтегрованої оцінки адаптивності і обґрунтувати принципи добору селекційних джерел для створення сортів пшениць у Лісостепу України; Теоретично обґрунтовано та реалізовано в селекції сортів пшениці для умов Лісостепу України принцип добору вихідних форм, основу якого складає наявність у їхніх родоводах геноплазми сортів МІП або місцевого екотипу.Проведений аналіз родоводів миронівських сортів пшениці мякої озимої і ярої свідчить про спільність вихідної геноплазми, джерелами якої у переважної більшості з них є Banatka (пшениця озима, Угорщина) та Артемівка (пшениця яра, Україна), що у процесі подальшої селекційної роботи як у пшениці озимої, так і в ярої збагачувалась шляхом введення нових генетичних компонентів, завдяки чому послідовно підвищувались урожайність та адаптивний потенціал за рахунок стійкості до біотичних чинників довкілля. Визначено доцільність залучення в селекції в умовах Лісостепу вихідних форм з числа світового різноманіття пшениці, які у своїх родоводах мають компоненти генетичної плазми українських пшениць, що є основою адаптивного потенціалу за стійкістю до абіотичних чинників довкілля. Введення пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS у генотип українських сортів пшениці мякої забезпечило приріст урожайності до стандарту в середньому на 8 ц/га у пшениці озимої та 5 ц/га - у ярої, а також адаптивного потенціалу за ознаками стійкості до бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу листя і колосу та твердої сажки, стійкості до обсипання та проростання зерна в колосі. Широку генетичну мінливість під дією мутагенних факторів мав сорт пшениці озимої Експромт, який проявив високу сортотворну здатність, результатом чого є створення 5 сортів пшениці озимої (Колумбія, Смуглянка, Веснянка, Золотоколоса та Ясногірка), а із залученням його у схрещування - 1 сорт ярої (Струна миронівська) та ряд селекційно цінних і перспективних ліній як озимого, так і ярого типу розвитку. На основі обробленого мутагенами гібридного матеріалу створено нові сорти у парних (8 сортів) та складних (1 сорт) схрещуваннях, де носіями геноплазми були сорти пшениці озимої Українка (у родоводах 9 сортів), Миронівська 808 (8), Миронівська 264 (3), що підтверджує їхню значущість як цінних генетичних компонентів у складі сучасних сортів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ