Створення та добір селекційного матеріалу сочевиці, адаптованого до умов північної підзони Степу України - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук Створення та добір селекційного матеріалу сочевиці, адаптованого до умов північної підзони Степу УкраїниАле питанню генетики і селекції сочевиці в нашій країні приділяється ще недостатня увага, що, без сумніву, стримує освоєння ефективних методів селекції цієї цінної продовольчої культури та поширення її у виробництві. Проведені автором в 2003-2006 рр. дослідження за темою дисертації є складовою частиною завдання 02.04 “Створити для Степу України та передати в державне сортовипробування посухостійкі і високоурожайні сорти зернобобових культур” (№ державної реєстрації 0197U000092) науково-технічної програми „Зернові та олійні культури”. Метою дослідження було обґрунтувати і впровадити принципи створення високопродуктивного селекційного матеріалу сочевиці, адаптованого до умов північної підзони Степу України. Завдання, які необхідно було вирішити для досягнення поставленої мети: - встановити особливості вихідного матеріалу сочевиці за ступенем його адаптованості до умов регіону та за якісними і кількісними характеристиками; Предмет досліджень: особливості прояву кількісних ознак і властивостей у гібридних популяцій і сортозразків сочевиці підвидів Macrosperma і Microsperma з комплексом різних морфо-біологічних ознак, які в процесі адаптивної селекції забезпечують формування високих урожаїв генотипів з підвищеною стійкістю до несприятливих факторів зовнішнього середовища північної підзони Степу України.Аналіз метеорологічних даних протягом досліджень показав, що 2003 і 2004 рр. були несприятливими для росту та розвитку рослин сочевиці, а особливо в період дозрівання. Дещо більшою тривалість періоду сходи - цвітіння була у 2004 р. і становила у обох підвидів в середньому 48 діб. У 2003 р. він був найдовшим і в середньому в обох підвидів склав 55 діб, дозрівання в середньому настало 10 серпня. Рослини сочевиці оцінювалися за такими ознаками: тривалість вегетаційного і міжфазних періодів розвитку, кількість бокових гілок (Кг) та плідних вузлів (Вп) на рослині, біологічна маса рослини (Мр), довжина головного стебла (Д), кількість (Б) та маса бобів (Мб) з рослини, кількість (Н) та маса (Мн) насіння з рослини, маса 1000 насінин (М 1000). Гібриди та батьківські форми оцінювалися за такими ознаками: тривалість вегетаційного і міжфазних періодів розвитку, кількість бокових гілок (Кг) та плідних вузлів (Вп) на рослині, біологічна маса рослини (Мр), кількість (Б) та маса (Мб) бобів з рослини, кількість (Н) та маса (Мн) насіння з рослини, маса 1000 насінин (М 1000).В дисертації на основі досліджень, виконаних протягом 2003-2006 рр., наведено теоретичні узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з розробки раціональних підходів у створенні вихідного матеріалу для селекції високопродуктивних сортів сочевиці, адаптованих до умов північної підзони Степу України. Встановлено особливості вихідного матеріалу сочевиці підвидів Macrosperma і Microsperma за рівнем урожайності, якістю продукції, стійкістю до хвороб і шкідників, адаптованістю до умов регіону, успадковуваністю і взаємозвязком ознак продуктивності в природних і гібридних популяціях. В умовах північної підзони Степу подовження вегетаційного періоду у сочевиці може відбуватися як за рахунок збільшення періоду сходи - цвітіння, так і періоду цвітіння - дозрівання (r = 0,40±0,08 і r = 0,29±0,09). В результаті дослідження мінливості та ступеня варіювання господарськи цінних ознак встановлено, що найбільшу мінливість мають ознаки - маса насіння з рослини, маса бобів з рослини, кількість насіння і бобів з рослини, коефіцієнт варіації у них становив близько 40 %. Доведено, що найбільш високою успадковуваністю характеризуються ознаки: тривалість вегетаційного періоду (Н2 = 83,7 %), кількість насіння з рослини (82,5 %), маса 1000 насінин (93,2 %), проміжною - кількість бобів з рослини (52,6 %), низькою - маса рослини (35,8 %), довжина стебла (35,0 %), кількість бокових гілок (29,2 %), плідних вузлів (20,4 %), маса бобів (31,5 %) та насіння (24,2 %) з рослини.

Основний зміст роботи