Розвиток національних і політичних партій й рухів на півострові після Лютневої революції. Ставлення українських більшовиків до проблеми державності Криму. Причини, котрі покликали до життя створення на території півострова Кримської автономної республіки.
Аннотация к работе
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИРобота виконана у відділі історії України 20 - 30-х рр. Інституту історії України НАН України. Кульчицький Станіслав Владиславович, Інститут історії України НАН України, заступник директора, завідувач відділом історії України 20 - 30-х рр. Бойко Олена Дмитрівна, Інститут історії України НАН України, старший науковий співробітник відділу історії української революції 1917 - 1921 рр. Захист відбудеться “_25_” листопада 2005 р. о “_14-00_” годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.235.01 при Інституті історії України НАН України (адреса: 01001, Київ-1, вул.Коли Центральна Рада визначала кордони своєї держави, користуючись найбільш переконливим аргументом - переважанням на даній території українського населення, вона не включила Кримський півострів до складу УНР. Після розпаду Радянського Союзу в незалежній Україні одразу зявилася найбільш гостра проблема у відносинах з Російською Федерацією: Чорноморський флот і територія його базування - Кримський півострів. Предметом дослідження є національна й соціально-економічна політика держав або державних утворень, яка вирішальною мірою впливала на національно-державне будівництво на півострові і, в кінцевому підсумку, обумовила появу у 1921 р. специфічної автономії - Кримської АСРР у складі РСФРР. Для досягнення цієї мети дисертант передбачає опрацювання та вирішення таких наукових завдань: - дослідити розвиток національних і політичних партій та рухів на півострові після Лютневої революції 1917 р., простежити динаміку в змінах їх світогляду та курсу подальшого державного будівництва (культурна автономія в складі Росії, федеративні взаємовідносини зі всіма частинами колишньої імперії, незалежна власна державність тощо) і роль, яку відігравала більшовицька партія в цих змінах; простежити, як змінювалися погляди керівників більшовицької партії на національно-державне будівництво в Криму, виявити причини, котрі сприяли створенню на півострові “буферних” республік;У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено предмет, мету і завдання дослідження, обґрунтовано його хронологічні рамки, розкриті новизна і практичне значення. Перший розділ “Історіографічна та джерельна база дослідження” присвячено стану наукової розробки проблеми і огляду джерел. Праці цього періоду є різноплановими, Попри політичну заангажованість ці праці містили багато фактичного матеріалу. Проблеми радянського будівництва спеціально розглядалися в праці М.Рейхеля. Серед таких праць можна назвати роботи В.Жукова, М.Атласа і В.Советова, І.Трайніна.