Студентство міста Львова в українському національному русі (1944–1953) - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИРобота виконана на кафедрі новітньої історії України Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат історичних наук, доцент МУДРИЙ Марян Михайлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра новітньої історії України Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор ТРОФИМОВИЧ Володимир Васильович, Національний університет “Острозька академія”, завідувач кафедри історії кандидат історичних наук СТАСЮК Олександра Йосипівна, Інститут українознавства ім. Захист відбудеться 5 червня 2007 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.12 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.З одного боку, історія українського національного руху ХІХ-ХХ ст. однозначно свідчить, що його головною рушійною силою була молодь, з іншого боку, наукове осмислення вікової (генераційної) складової національного руху ні в концептуальному, ні в фактологічному плані не можна вважати завершеним. Участь студентів Львова в українському національному русі в повоєнні роки ще не ставала предметом окремого дослідження. Утім, висвітлення студентської сторінки українського опозиційного руху має чималий науковий потенціал, адже дає додатковий матеріал для розуміння механізмів утвердження радянської влади на західноукраїнських землях, трансформаційних процесів у сфері національної свідомості українців, а також повніше розкриває характер міжнаціональних стосунків у Львові в перші повоєнні роки. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу спеціальної літератури, опублікованих і архівних документальних матеріалів зясувати роль і місце студентського середовища Львова в українському національному русі другої половини 40-х - початку 50-х років ХХ ст. Якщо в 1944/1945 навч. році у Львові налічувалося 3 277 студентів, що складало 1 % від загальної кількості жителів міста, то в 1952/1953 навч. році у львівських вищих навчальних закладах навчалося вже 17 тис. студентів, що становило 4,5 % мешканців Львова.Четверту групу становлять роботи про національно-визвольні рухи (український і польський) у цілому, вони побіжно торкаються студентської проблематики, головно висвітлюють факти, що впливали на формування студентського світогляду чи процес навчання й таким чином опосередковано визначали мотиви підпільної діяльності студентів. Грубе втручання адміністративно-командної системи в науку і навчальний процес, вишукування серед студентів “ворожих і політично сумнівних елементів” привело, на думку авторів, до створення розгалуженої мережі студентських підпільних організацій і глибокого проникнення у свідомість студентів національно-визвольних ідей. Образ суспільно-політичної атмосфери повоєнного Львова доповнюють зафіксовані дисертантом спогади очевидців, які у перші повоєнні роки були студентами львівських вищих навчальних закладів. Якщо в першому семестрі 1944/1945 навч. року у Львові числилося 2 141 студентів, то наприкінці навчального року - 3 277, а в 1946/1947 навч. році у вищих навчальних закладах Львова вчилося 10 953 студентів. З 2 423 студентів, які навчалися в 1947/1948 навч. році в Політехнічному інституті, було 1 344 українців (з них місцевих тільки 615), 700 росіян, 204 євреїв, 185 представників інших національностей.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДОСЛІДЖЕННЯ