Студентське самоврядування в історії розвитку вищої школи України (ХІХ – початок ХХ століття) - Автореферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРобота виконана в Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Бойко Алла Микитівна, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Захист відбудеться 14.12.2011 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.053.01 у Полтавському національному педагогічному університеті імені В. Г. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г.Вивчення самоврядних студентських структур, принципів їх організації, змісту діяльності, форм і методів з точки зору історико-педагогічних та соціальних подій має сьогодні значну наукову цінність. ХХ ст., не виокремлено основні теоретичні ідеї, не вивчено досвід діяльності студентських самоврядних організацій, не виявлено основні напрями їхньої діяльності, не зясовано специфічні особливості студентського середовища вищих навчальних закладів досліджуваного періоду. Неоднозначністю поглядів на проблеми вищої школи досліджуваного періоду, мету, зміст і форми діяльності студентства вирізнялися відомі філософи, природодослідники, публіцисти (В. І. Виявити й систематизувати основні теоретичні ідеї студентського самоврядування у вищій школі згідно з означеним періодом становлення і розвитку студентських самоврядних організацій. Методи дослідження: пошуково-бібліографічний, який дозволив здійснити вивчення архівних матеріалів і бібліотечних каталогів, фондів та бібліографічних видань; історико-ретроспективний, що дав можливість проаналізувати зміст і напрями діяльності студентських самоврядних організацій; порівняльно-зіставний, на основі якого проведено аналіз подій, відомостей і фактів, простежено розвиток студентського самоврядування на різних етапах; хронологічний, що забезпечив розгляд діяльності студентських обєднань у динаміці та часовій послідовності; соціологічний (відбір, класифікація та періодизація історичних фактів, опитування - письмове й усне, моделювання, прогнозування), що дало можливість здійснити актуалізацію досвіду діяльності різноманітних студентських обєднань, а також зясувати результативність вивчення авторського спеціалізованого навчального курсу “Розвиток студентського самоврядування в історії вищої школи України ХІХ - поч.У першому розділі - “Студентське самоврядування як педагогічна проблема” - проаналізовано ступінь розробленості проблеми студентського самоврядування у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії й практиці, розкрито передумови та виявлено чинники виникнення первинних самоврядних студентських організацій, здійснено ретроспективний аналіз нормативно-правового забезпечення студентського самоврядування. Іванов, указували на особливу роль у житті вищих навчальних закладів факультетських, міжфакультетських та міських коаліційних органів студентського самоврядування, які були виразниками захисту академічних, економічних, громадських інтересів студентства. Політика Міністерства народної освіти щодо самоврядування мала непослідовний характер - нормативні документи спочатку ніяк не регламентували діяльність студентських самоврядних організацій, про що свідчать університетські статути 1804 та 1835 рр., потім було запроваджено певну автономію (статут 1863 р.); реакційний статут 1884 р. загальмував демократичні тенденції розвитку вищої освіти на теренах Російської імперії. Виявлено чинники виникнення студентських самоврядних організацій: побутові (моральна та матеріальна взаємодопомога при пошукові житла, влаштуванні побуту, забезпеченні предметами першої необхідності та ін.), політичні (прагнення політичних партій залучити студентство у свою діяльність та ін.), наукові (потреба в інтелектуальному зростанні, спілкуванні, обговоренні суспільно-політичних подій та ін.), навчальні (необхідність централізовано вирішувати академічні питання тощо). У другому розділі - “Процес розвитку студентського самоврядування у ХІХ - на початку ХХ ст.” - обґрунтовано специфіку процесу становлення та розвитку студентського самоврядування університетів Східної, Центральної та Південної України, виокремлено етапи розвитку студентських самоврядних організацій досліджуваного періоду, зясовано принципи, зміст, методи, форми і види діяльності студентського самоврядування, виявлено і систематизовано його основні теоретичні ідеї і досвід в означений період.ХХ ст., у результаті чого досягнуто нове вирішення наукового завдання, що полягає у виявленні й систематизації основних теоретичних ідей та у вивченні й науковому узагальненні досвіду студентського самоврядування у вищих навчальних закладах України ХІХ - поч. Розкрито передумови виникнення студентських самоврядних організацій: соціально-економічні - криза кріпосної системи, прагнення зберегти усталений класово-становий устрій, непослідовність у запереченні корпоративності та ін.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ