Студентська академічна група, як об’єкт виховання на початковому етапі навчання у вищих економічних навчальних закладах - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наукРоботу виконано в Інституті вищої освіти Академії педагогічних наук України, м. Науковий керівник - академік АПН України, доктор філософських наук, професор Андрущенко Віктор Петрович, Національний педагогічний університет імені М.П. Захист дисертації відбудеться: «18» лютого 2010 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.26.053.09 у Національному педагогічному університеті імені М.П. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного педагогічного університету імені М.П.Це стосується, перш за все, студентів i викладачів вищих навчальних закладів, перед якими в умовах демократизації освітньо-виховної діяльності постає проблема адаптації до нових реалій освітнього процесу. Така ситуація спонукає як до пошуку ефективних шляхів розвитку системи вищої освіти в цілому, так і до розробки оптимальних підходів при формуванні академічної групи та вихованні кожного студента в умовах вищої школи. Це зумовлено тим, що соціально-професійна конкретизація й урахування індивідуальних особливостей студентів у межах академічної групи практично не завжди здійснюються або не здійснюються взагалі. Різні аспекти освітньо-виховної роботи зі студентами представлено у дослідженнях В. З метою вирішення поставлених завдань було використано сукупність взаємодоповнюваних методів дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, класифікація та узагальнення) дозволили вивчити мотивацію фахового вибору абітурієнтів, особливості формування малих груп студентів-першокурсників, специфіку організації виховної роботи з ними; метод моделювання використано з метою побудови модернізованої освітньо-виховної системи; емпіричні (методи соціометрії, тестування, опитування, співбесіди) сприяли виявленню труднощів в адаптуванні студентів до умов вищої школи, встановленню показників педагогічного впливу модернізованої освітньо-виховної системи на життєдіяльність студентської академічної групи; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний, контрольний) дав змогу перевірити ефективність запропонованої модернізованої освітньо-виховної системи; встановлення достовірності отриманих результатів здійснювалося за допомогою методів математичної статистики.У першому розділі - «Теоретико-методологічні засади виховання студентів в умовах академічної групи вищого економічного навчального закладу» - проаналізовано сучасний стан розробки питань організації освітньо-виховної роботи у вищій школі; виявлено особливості студентської академічної групи як освітнього середовища виховання та висвітлено чинники ефективної організації в ній освітньо-виховного процесу; визначено концептуальні підходи до виховання студентів у вищій школі економічного профілю на початковому етапі їх навчання. Це зумовило необхідність визначення концептуальних підходів до побудови модернізованої освітньо-виховної системи у вищій школі: навчально-діяльнісний (навчання майбутньої професії при поєднанні з вихованням через навчання), особистісно-орієнтований (вивчення групи з визначенням характерів її членів, подальший синтез загальної структури групи, врахування індивідуальних рис її членів через проведення психологічних тренінгів, спрямованих на виховання академічної групи та адаптацію студентів-першокурсників, які входять до неї), інтегративно-диференційований (послідовна система дій викладача та студентів з метою вирішення загальних і професійних завдань), колективно-груповий (реалізація принципів педагогіки паралельного впливу), фахово-адаптаційний (забезпечення адаптивної освітньої діяльності з наголосом на фаховій орієнтації). Передбачено, що врахування означених чинників буде здійснюватися через керований освітньо-виховний процес, який базується на таких компонентах: мотиваційно-цільовий (вивчення мотивації студентів, створення ситуацій успіху тощо), когнітивний (опанування студентами професійними знаннями, оцінними навичками під час лекцій, бесід, дискусій, аналізу додаткових джерел, які зорієнтовані на особливості поведінки спеціаліста в умовах переходу до ринкових відносин, встановлення міжпредметних звязків), процесуальний (формування вмінь і навичок на основі проблемних і ситуаційних завдань, мікровикладання, самостійної роботи, рольових та ділових ігор тощо), контрольно-результативний (виявлення педагогами результатів готовності студентів до творчої професійної діяльності, самоаналіз студентами своєї діяльності, складання програм індивідуальної корекції).

Основний зміст дисертації