Структурно-семантичний аналіз апроксиматорів сучасної французької мови (у зіставленні з українською) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата філологічних наук СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ АПРОКСИМАТОРІВ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ (У ЗІСТАВЛЕННІ З УКРАЇНСЬКОЮ)Роботу виконано в Донецькому національному університеті Міністерства освіти і науки України. Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент Сенів М.Г., завідувач кафедри світової літератури и класичної філології Донецького національного університету Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор Чесноков П.В., завідувач кафедри загального мовознавства Таганрозького державного педагогічного інституту Міністерства освіти Російської Федерації; Захист дисертації відбудеться "24" жовтня 2000 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 по захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою: 83055, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м.У лінгвістичній літературі протягом останніх десятирічь зявляється все більше досліджень, присвячених вивченню поняттєвої категорії приблизності, що називається також апроксимація. Репрезентантами категорії приблизності у мові є так звані апроксиматори (АП), тобто різноманітні лексико-граматичні засоби, за допомогою яких це поняття може бути реалізовано. Подібний інтерес пояснюється, по-перше, високою частотністю їх уживання в текстах різних мовних стилів; по-друге, недостатньою кількістю спеціальних досліджень у кожній конкретній мові; по-третє, практично повною відсутністю досліджень АП порівняльно-зіставного характеру, зокрема, на матеріалі таких різноструктурних мов, як французька і українська. Конкретні завдання роботи, що випливають із загальної мети дослідження і продиктовані вибором обєкта вивчення, можуть бути сформульовані так: 1) вивчення семантичних особливостей АП французької та української мов на парадигматичному рівні; У процесі збору мовного матеріалу для дослідження ми керувалися таким принципом: "Для отримання оптимальних результатів вибірки повинні бути однорідними за стилем, довільними за вибором і достатніми за обсягом.Список умовних скорочень включає абревіацію, необхідну для аналізу структурно-семантичних особливостей досліджуваних АП в обох мовах: А - прикметник, Av - віддієслівний прикметник, D - прислівник, Det - детермінатив, FI - безособові форми дієслова, G - герундій, Gr prep - прийменниково-субстантивна група, Inf - інфінітив, Loc v - дієслівне сполучення, N - іменник, Num - числівник, Num card - числівник кількісний, Num ord - числівник порядковий, P - дієприкметник, PI - дієприкметник теперішнього часу, PII - дієприкметник минулого часу, prep - прийменник, Pron - займенник, Prop imp - безособове речення, Prop sub - підрядне речення, V - дієслово, Vc - дієслово - звязка, V imp - безособове дієслово, V mod - модальне дієслово. У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність і новизна, теоретична значущість і практична цінність, визначається мета і завдання, за допомогою яких здійснюється її досягнення, називаються застосовані методи, вказується матеріал дослідження. Слідом за математиками та кібернетиками вивченням проблеми апроксимації і АП зайнялись лінгвісти, оскільки, як відомо, в мові у процесі мисленнєвих операцій відображаються всі сторони буття і людської діяльності, у тому числі і кількісність, що лежить в основі вивчення мовної категорії приблизності: "Однією із сторін загального буття є цілий комплекс кількісних уявлень, охоплений, тобто розчленований та обєднаний (інтегрований) математичним мисленням. Якщо виходити з пріоритету традиції, то в першу чергу необхідно відзначити вивчення АП в розділі морфології тієї чи іншої мови і визначення їх статусу як частини мови. Йдеться, як ми розуміємо, про функціонально-семантичне поле (ФСП) мовних засобів вираження кількості, а АП, як правило, вивчаються їх дослідниками всередині парадигматичного мікрополя невизначеності у складі ФСП кількості в конкретній мові (Л.Г.Невідємною властивістю людського мислення є приблизне, неточне відображення обєктів і ситуацій навколишньої дійсності, що знаходить своє вираження в різних галузях науки, у тому числі й у лінгвістиці. У французькій мові на 5773 сторінках художнього тексту зустрілось 540 АП, що становить в середньому 1 АП на 10,69 сторінок. І у французькій, і в українській мовах АП мають своєрідну денотативну співвіднесеність, приблизно характеризуючи обєкт у сукупності з його ознаками, властивостями тощо, або цілі ситуації. Семант.групи АП мова рух, діяльність сприйняття періоди буття почуття і емоції конкр. зачення володіння, приналежність граничність очікування кількість с т а н мова просодич. особ. переміщ. у просторі активна фізич.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ