Специфіка словесно-художнього моделювання образу людини у прозі 20-30 рр. ХХ ст. Аналіз екстра- та інтралінгвальних чинників мовно-літературного процесу. Формування і осмислення образу людини із врахуванням структурно-семантичних і стилістичних аспектів.
При низкой оригинальности работы "Структурно-семантична та функціонально-стилістична характеристика образу людини в прозових творах 20-30 рр. ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Структурно-семантична та функціонально-стилістична характеристика образу людини в прозових творах 20-30 рр.Пізнання історії українства, його культури, мови, ментальності може відбуватися, як відомо, й через дослідження художніх контекстів конкретного періоду на тлі виокремлення загального та індивідуально-авторського у словесно-образному відтворенні часу, доби, елементів обстановки, зовнішнього портрета та психологічних переживань персонажів. Посилена увага до мови української прози досліджуваного періоду зумовила потребу по-новому витлумачити образ людини в прозі першої третини ХХ ст., а саме через аналіз тих екстра-та інтралінгвальних чинників мовно-літературного процесу 20-30-х років ХХ ст., що стали визначальними для формування та осмислення образу людини зазначеного періоду, а також із врахуванням структурно-семантичних і функціонально-стилістичних аспектів. Однак визначити чіткі ядро й периферію в класичному розумінні не завжди є можливим, оскільки, виявляється розмитість меж поля, оскільки одні параметри дійсності, що в художньому творі набули ознак зображальності, потрапляють у коло «зовнішній портрет людини», а інші - у «внутрішній портрет людини», треті ж - результат взаємодії цих параметрів, є серединними, зєднувальними ланками у шкалі мовного портретування людини. Саме тому образ людини подано як цілісну систему, яка поєднує зовнішній та внутрішній образи, у структурі яких вичленовуємо лексико-семантичні поля, що допомагають окреслити синтагматичні та парадигматичні параметри лексики мови прози: "зовнішній портрет", "час", "суспільство". Тому, аналізуючи зовнішній портрет людини, ми виділяємо функціонально-стилістичні параметри власне номінації людина, метонімічні елементи в портретуванні, розглядаємо мовне портретування соціальних типів персонажів, груповий портрет, а також лексико-тематичні мікрогрупи назв суспільних класів, соціальних груп людей за видом діяльності, назви осіб за належністю до певної організації, політичного напрямку.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
