Структурно-семантичні особливості словотворчих гнізд дієслів: говорити, казати, мовити в українській мові (у тому числі в порівняльному плані, зокрема з відповідними дієсловами у російській мові) ХІХ – ХХ ст. Розробка проблем словотворчого аналізу.
При низкой оригинальности работы "Структурно-семантична організація словотворчих гнізд з базовими дієсловами мовлення в українській мові ХIХ-ХХ ст.", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ СЛОВОТВОРЧИХ ГНІЗД З БАЗОВИМИ ДІЄСЛОВАМИ МОВЛЕННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ XIX-XX ст.Робота виконана на кафедрі загального мовознавства та історії мови Донецького державного університету. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки України Отін Євген Степанович, Донецький державний університет, завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Поповський Анатолій Михайлович, Дніпропетровський державний університет, кафедра української мови кандидат філологічних наук Федурко Марія Юліанівна Дрогобицький державний педагогічний університет, кафедра методики викладання гуманітарних дисциплін.Обєктом даного дослідження стали дієслова мовлення (говорити, казати, мовити), які належать до найбільш вживаних одиниць як в основному словниковому складі української мови, так і в активному словниковому запасі інших словянських мов, що пояснюється їх високою комунікативною значимістю й вагомістю у повсякденному житті суспільства, адже ці слова вирізняються стилістичною нейтральністю, високим ступенем абстрактності, дериваційною активністю й здатністю вступати у словотворчі взаємовідношення із словами різних груп. ; 4) дослідити структурно-семантичні звязки і відношення “твірне ® похідне” у СГ; 5) визначити, які зі способів словотвору, що представлені у СГ, є найбільш та найменш продуктивними; 6) виявити спільні й специфічні риси у розвиткові СГ говорити, казати, мовити у сучасній українській та СГ говорить, сказать, молвить у сучасній російській мовах за допомогою синхронно-порівняльного методу; 7) проаналізувати перспективи подальшого розвитку СГ із значенням мовлення у сучасній українській мові. Голянич, а саме: вперше систематизував СГ дієслів говорити, казати, мовити в українській мові, провів словотворчий аналіз гнізд з базовими дієсловами мовлення, виявив спільні й специфічні риси у системі формування, розвитку та функціонування СГ, дав повний аналіз словотворчих засобів (афіксів), за допомогою яких утворюються похідні у СГ. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури і джерел, додатків (СГ дієслів говорити, казати, мовити у сучасній українській та СГ дієслів говорить, сказать, молвить у сучасній російській мовах). СГ з вершиною говорити в сучасній українській мові належить до гнізда-дерева, що неоднорідне за складом, до нього увійшло 97 дієслів (у тому числі 14 дієприкметників), 81 іменник, 27 прикметників, 4 прислівники, тобто СГ з вершиною говорити нараховує 209 похідних (без базового) слів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
