Структурно-семантичні та прагматичні особливості речень з прямою мовою (на матеріалі сучасної іспаномовної художньої прози) - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРоботу виконано на кафедрі іспанської та італійської філології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України. Науковий керівник: кандидат філологічних наук МАГУШИНЕЦЬ Іван Іванович, професор кафедри іспанської та італійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка; Захист відбудеться 23 травня 2008 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01030, м. З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка (м.Новий підхід вказує на прагматичну філософію “Я” - парадигму, в якій діють такі принципи: мова вивчається крізь призму людини та її інтенцій; вона аналізується контекстуально; мова - вид людської діяльності. Саме в такому розумінні розглядаються речення з прямою мовою як аспектуальні репрезентологічні структурні утворення, специфічний для сучасних іспаномовних художніх творів спосіб відтворення мовленнєвої взаємодії комунікантів за допомогою емоційно спрямованої прямої мови та одного з видів неемоційної непрямої мови: - Lo puede usted arreglar mas facilmente sin eso. Дослідження речень з прямою мовою повязане з проблемою функціональної перспективи речення і надфразової єдності, що втілюється в поняття “динамічного синтаксису” і дозволяє осмислити мову як глобальне явище, засіб комунікації, співвіднесений з різнобічною діяльністю людини. Набуваючи статусу висловлень, речення з прямою мовою як інваріанти мови беруть участь у реалізації ситуацій мовлення, виявляючи при цьому прагматичний і модальний потенціали. Аналізуючи речення з прямою мовою, вважаємо за доцільне висловити гіпотезу, згідно з якою їх використання у сучасних художніх творах іспаномовних країн повязане з дією механізму пріоритету, за допомогою якого мовленнєві / немовленнєві базові елементи авторської мови висувають на перший план суттєві фрагменти мовлення дійових осіб.У першому розділі “Граматичний і синтаксичний статуси речень з прямою мовою у системі асиндетичних складних речень іспанської мови” критично осмислюються публікації, присвячені реченням з прямою мовою (РПМ), наведено вихідні положення дослідження, виявлено їх специфіку і місце в загальній системі синтаксичних одиниць рівня речення і тексту, розглянуто їх поліпредикативну сутність, характер логіко-граматичних звязків структурних компонентів РПМ, комплекс питань, повязаних зі структурною типологією РПМ та їх варіативністю, встановлено параметри їх семантичної структури та інтенціональних дій субєктів мовлення, унаслідок чого відбувається перехід від знакових систем ідіонаціонального коду в сферу практичного судження, формулюються висновки, узгоджені з основним змістом розділу. На їх думку, подібні утворення (конструкції з прямою (чужою) мовою, комплекси прямої та авторської мови) мають специфіку синтаксичних звязків структурних компонентів РПМ, несхожу на традиційні термінологічні форми презентації асиндетичних складних одиниць синтаксичних систем мов, однак розглядають їх (за виключенням Г.М. Як робочу дефініцію ми використовуємо термінологічне сполучення “речення з прямою мовою”, через те що пряма мова (на відміну від конструкції) може виходити за межі одного речення, а авторський виклад, у свою чергу, також здатний мати граматичний статус речення, де за умови відсутності сполучникових засобів поєднання репрезентативного і репрезентованого компонентів, більш активно вступає в дію інтонаційне членування; воно характеризується більшою виразністю мелодійного контуру РПМ, наявністю попереджувальної інтонації після останнього структурного елемента авторської мови (АМ) з різними графічними її показниками: на рівні речення - двокрапки, на рівні тексту - крапки. Окрім трьох основних структурних типів речень з прямою мовою (пре-інтер-постпозитивної АМ), побудованих за певним граматичним і синтаксичним зразком, і які використовуються найчастіше в прозових творах іспаномовних країн, виділяються й інші структурні моделі та їх модифікації: змішані структури, перехресні введення, нульові, дієслівно-мовленнєві / немовленнєві, субстантивні, прономінальні, еліптичні з використанням того чи іншого розділового знаку на межі структурних компонентів РПМ (крапки, двокрапки, крапок), що залежить від способу їх організації, де має місце різний ступінь логічної та граматичної залежності авторської мови.

1. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ