Структурно-семантичні та функціональні характеристики міжчастиномовної морфологічної омонімії сучасної української мови - Автореферат

Національна академія наук України Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукЗавдання, які стоять у цій царині перед усіма ділянками мовознавства, тепер потребують вивчення різнопланових мовних явищ, структур, одиниць, відношень тощо не на окремих, хоча й показових, прикладах, а в їх повному, репрезентативному обсязі. Зрозуміло, що така постановка завдань потребує застосування спеціального компютерного інструментарію дослідження, зокрема залучення методів корпусної лінгвістики. Адже без цього неможлива побудова формальних моделей розуміння текстів з урахуванням вказаної фундаментальної семіотичної властивості мовного знака - здатності в одному означальному поєднувати декілька означуваних, одним із типів якої є граматична омонімія, зокрема морфологічна. Як показують результати проведеного нами аналізу, в тексті понад 60 % словоформ є омонімічними. Метою дослідження є структурно-семантичний і функціональний опис міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови на репрезентативному обсязі лексики (понад 42 млн словоформ), який слугує основою розробки алгоритмів автоматичного усунення міжчастиномовної морфологічної омонімії в текстах.У другому розділі “Кількісні та якісні характеристики типів та моделей міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови” запропоновано та реалізовано спеціальну методику виділення омонімів за словником словоформ, сформованим на базі граматичної ЛБД УМІФУ НАНУ. Зважаючи на те, що омографи, які репрезентують омонімію форм всередині парадигми, омонімію між формами різних лексем, не фіксуються, та й не можуть фіксуватися в словниках, оскільки словники зорієнтовані на подання в них вихідної форми, формування реєстру міжчастиномовних морфологічних омонімів вимагає розробки спеціальної методики. У нашій роботі для укладання повного реєстру міжчастиномовних морфологічних омонімів української мови запропоновано методику виділення омонімів за словником словоформ. Визначаючи основним структурним елементом омонімічної системи мови омонімічний ряд як “сукупність слів або словоформ однієї мови в один і той же період її існування, що тотожні в плані вираження, але істотно різняться між собою в плані змісту”, під час опису підсистеми морфологічних омонімів ми розглядаємо поняття тотожності в плані вираження як однаковий графемний склад морфологічних омонімів, а різницю в плані змісту - як відмінності в їхньому граматичному значенні. Так, за словником словоформ, дві моделі - ГЬЙВЙИСП (наказ. спосіб, дієсл. недок. в., одн.; іменн., З. в., чол. р., одн.; іменн., Н. в., одн.; сполучн.) та ГЬКЕСПҐЬ (наказ. спосіб дієсл. док. та недок. в., одн.; іменн., жін. р., З. в., множ.; сполучн.), представляють омонімічні ряди словоформ ніж та мов, що репрезентують один тип міжчастиномовних морфологічних омонімів дієслово/іменник/сполучник (ДІС).Розробка спеціальної методики виявлення морфологічних омонімів, яка полягає у виділенні графічно тотожних морфологічно неоднозначних одиниць словника словоформ (обсягом 3 094 174 одиниці), автоматично побудованого за допомогою програми синтезу парадигм слів, що увійшли до реєстру граматичного словника української мови обсягом 171 620 лексем, дозволила встановити максимально повний реєстр структурних моделей морфологічних омонімів, який нараховує 1486 одиниць й охоплює 610 612 омографів. міжчастиномовний морфологічний омонімія За допомогою спеціальної процедури із загального реєстру омонімів було виділено список міжчастиномовних морфологічних омонімів - 10 203 омоніми (820 моделей). Аналіз омонімів найчисленніших структурних моделей, що представляють омонімію повнозначних частин мови, показав, що 75,24 % з них становлять міжчастиномовні морфологічні омоніми, між компонентами яких існує семантичний звязок: семантична близькість встановлюється через значення вихідних форм компонентів омоніма, які повязані між собою словотвірними відношеннями. Виявлення структурно-семантичних особливостей омонімів з погляду морфологічних характеристик компонентів моделей та функціонально-стилістичної приналежності їх дозволило встановити продуктивні типи міжчастиномовних морфологічних омонімів сучасної української мови. На основі отриманого списку міжчастиномовних морфологічних омонімів було побудовано багатопараметризовану лінгвістичну базу даних, яка виявилася ефективним інструментом для дослідження омонімії в українській мові та може розглядатися як новий етап у розвитку лінгвістичних технологій.

Основний зміст