Головний зміст теоретико-методологічних засад вивчення неофіційної антропонімії у сучасному мовознавстві. Особливість класифікації неформальних антропонімів на основі їх семантичних характеристик у зіставлюваних мовах та структурних ознаках антропооснов.
При низкой оригинальности работы "Структурно-семантичні характеристики неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукРобота виконана на кафедрі германського та порівняльного мовознавства Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор Тищенко Олег Володимирович, Рівненський інститут словянознавства Київського славістичного університету, проректор з наукової роботи Мечникова, завідувач кафедри граматики англійської мови кандидат філологічних наук, доцент Собков Юрій Вікторович, Чернівецький національний університет, імені Юрія Федьковича, доцент кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів Захист відбудеться “__14__” грудня 2010 р. о _14.00____ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.053.15 у Національному педагогічному університеті імені М. П. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного педагогічного університету імені М. П.Дисертація присвячена вивченню структурно-семантичних характеристик неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах. За формальними і генетичними ознаками неофіційні антропоніми скласифіковано у дві групи - відапелятивну та відонімну; за семантичною та мотиваційною ознаками проаналізовано ономасіологічні й ідеографічні моделі неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах. Особливе місце з-поміж ономастичної лексики посідають неофіційні антропоніми, індивідуально-характеризуючу специфіку яких виявлено в аспекті їхнього функціонування в окремих регіонах: Житомирщини (Л. За допомогою зіставно-типологічного методу виявлено особливості деривації неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах; метод вивчення основ та формантний метод застосовувалися для визначення принципів і способів номінації неофіційних антропонімів, методика компонентного аналізу дала змогу встановити набір сем у складі семантичної структури прізвиськ; методика лінгвістичного моделювання - стратифікувати неофіційні антропоніми за структурними типами, словотвірними, ономасіологічними й ідеографічними моделями; процедура кількісно-якісного аналізу - зясувати ступінь продуктивності моделей творення неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації вперше визначено тенденцію до полікомпонентної відапелятивної антропонімії в англійській мові, композитної - в німецькій та простої відапелятивної - в українській; виявлено дві структурні моделі неофіційних антропонімів англійської, німецької й української мов: відапелятивну і відонімну (одно-, полікомпонентні); пять семантичних моделей: дві ономасіологічні (метафорична і метонімічна) та три ідеографічні (“людина як фізіологічний феномен”, “людина як соціальний феномен”, “людина як духовний феномен”).У першому розділі “Теоретико-методологічні засади вивчення неофіційної антропонімії у сучасній лінгвістиці” уточнено ономастичний статус неофіційних антропонімів (далі НА), зясовано специфіку НА у процесах вторинного знакопозначення, визначено конотативні характеристики НА, розроблено методику аналізу НА в англійській, німецькій та українській мовах. Сутністю будь-якого офіційного чи неофіційного власного імені (або прізвиська) є внутрішня єдність загальних, одиничних і специфічних ознак, які виявляються, з одного боку, при конфронтації власних імен із апелятивами, а з іншого, - в ономастичному контексті при сполучуваності власного імені з іншими власними назвами. У другому розділі “Структурні моделі неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах” класифіковано НА залежно від характеристик їх антропооснов у дві групи: 1) відапелятивну та 2) відонімну; встановлено структурні типи прізвиськ (однокомпонентні й полікомпонентні); проаналізовано морфологічні й неморфологічні способи словотворення прізвиськ. Monkey-in-a-Man-Suit, німецьких НА не виявлено, укр. У третьому розділі “Семантичні моделі вторинної номінації неофіційних антропонімів в англійській, німецькій та українській мовах” виявлено ономасіологічні (метафорична й метонімічна) та ідеографічні (“людина як фізіологічний феномен”, “людина як соціальний феномен”, “людина як духовний феномен”) моделі НА в англійській, німецькій та українській мовах.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы