Структурно-мінералогічні перетворення газоносних пісковиків Донбасу - Автореферат

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Державний вищий навчальний заклад національний гірничий університетРобота виконана в лабораторії дослідження структурних змін гірських порід відділу геології вугільних родовищ великих глибин Інституту геотехнічної механіки ім. Науковий керівник: доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Баранов Володимир Андрійович, завідувач лабораторії дослідження структурних змін гірських порід Інституту геотехнічної механіки ім. Офіційні опоненти: доктор геологічних наук Савчук Вячеслав Степанович, професор кафедри геології та розвідки родовищ корисних копалин Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Захист відбудеться 30 червня 2011 р. об 11-й годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.080.05 при Державному ВНЗ „Національний гірничий університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 49027, м. З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Державного ВНЗ „Національний гірничий університет” Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 49027, м.Мало досліджена взаємодія двох головних процесів перетворення теригенних відкладів - катагенезу та тектоніки, які впливають на їхні властивості, сприяють або гальмують утворення та виділення газів. Актуальність виконання даної дисертаційної роботи зумовлена визначенням перетворень структури провідних мінералів пісковиків і обмінних реакцій між ними як результату синтезу катагенезу та тектонічних процесів, які формували колекторські властивості відкладів, їх газоносність. Серед колекторських властивостей порід використано показник відкритої пористості, що реагує на зміну як структури мінералів, так і на їх хімічні перетворення. „Про заходи розвитку промислового добування метану з вугільних родовищ Донбасу” у відділі геології вугільних родовищ великих глибин і лабораторії дослідження структурних змін гірських порід ІГТМ НАН України виконувались наукові дослідження на тему: „Наукові основи прогнозу порушених зон у вугіллі і породах на основі вивчення структурно-мінералогічних перетворень” (№ ДР 0107U001272, 2007-2010 рр.), в якій автор була одним із виконавців. Виконання сформульованого завдання передбачає: збір первинних геологічних матеріалів, вивчення та критичний аналіз наявної наукової інформації, застосування петрографічних та лабораторних методів дослідження, методу аналогії, методу математичної обробки отриманих результатів за допомогою персонального компютера.Але в цих дослідженнях недостатньо уваги надавалось вивченню впливу тектонічних процесів на перетворення структури мінералів, не встановлені умови деформації, їх звязок з геохімічними реакціями в пісковиках. Розроблені способи визначення кількості тектонічних переміщень і типів деформацій (їх умов), суть яких полягає в тому, що кутова розбіжність між системами прямолінійних бьомівських смужок у зернах кварцу пісковиків виникла в умовах зміни напрямку дії тектонічних рухів (1288 вимірювань). Розглядались такі типи як: прямолінійні та дугоподібні (далі дуги) смужки Бьома (бьомівські смужки), блокування, грануляція, мозаїчність, сутуро-стилолітові шви (контакти), ірраціональні двійники і площини деформації, також комбінації кількох - 2-3 і більше - видів. Автор роботи проаналізувала поширення кожного з названих типів і визначила особливості деформації структури мінералів пісковиків в обраних районах. Орієнтування площин порушень (бьомівських смужок) під кутом ?20° до оптичної осі зерна характеризує деформацію в умовах стискування; значення 45°(±10°) - в умовах розтягування.Дисертація є завершеною науково-дослідною роботою, в якій вперше на основі комплексу методів дослідження вирішене актуальне наукове завдання щодо встановлення структурно-мінералогічних перетворень газоносних пісковиків Донбасу, а також встановлений вплив на газоносність відкладів мікроструктурних характеристик мінералів, їх здатності бути каталізаторами обмінних реакцій і змінювати колекторські властивості. Основні наукові та практичні результати роботи дають підстави стверджувати: - кутова розбіжність систем бьомівських смужок - деформацій структури кварцу пісковиків - характеризує неодноразову тектонічну дію на породну товщу, дозволяє через чергування умов деформації (розтягування, стискування та зсув) або перевагу якогось з рухів визначити ділянки порушення, потенційної тріщинуватості; такі типи деформації структури кварцу як прямолінійні, дугові бьомівські смужки та блокування відповідають доінверсійному етапу розвитку Донбасу. Ці типи не суттєво впливають на колекторські властивості (показники пористості на рівні катагенезу МК2 тримаються приблизно на одному рівні); встановлено підпорядкування і звязок типів пластичних мікродеформацій з макроструктурами - в синкліналях перевагу мають дуги і блокування, в антикліналях - площини деформації, ірраціональні двійники.

Основний зміст роботи