Природа неповного речення у семантичному, комунікативному та формально-синтаксичному аспектах. Граматична природа неповних речень й основи організації мовної семантики в конструкціях з опущеними членами речення. Умови функціонування неповних речень.
НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені М.П.АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук Робота виконана на кафедрі української мови Національного педагогічного університету імені М. П. Науковий керівник - доктор філологічних наук, професор ПЛЮЩ Марія Яківна, Національний педагогічний університет імені М. П. Офіційні опоненти: - доктор філологічних наук, професор ІВАНИЦЬКА Ніна Лаврентіївна, Вінницький державний педагогічний університет, завідуюча кафедрою української мови; - кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник ШЕВЧЕНКО Лариса Леонідівна, Український мовно-інформаційний фонд НАН України.Орієнтація досліджень на комунікативну діяльність, основне завдання якої полягає у передачі певної інформації з метою повідомлення чи впливу на співрозмовників, сприяє перенесенню акценту з формального аналізу конструкцій на моделювання мовних актів з метою вивчення закономірностей розуміння повідомлення адресатом. Зокрема це стосується дискусійного питання про неповноту речення, що є наслідком інтеграції вербальних та невербальних засобів вираження при формуванні змісту повідомлення в умовах реальної комунікативної діяльності. Вагомий внесок у розробку питань, що повязані із зясуванням ознак неповноти речення, зробили такі мовознавці, як О.М. Як лінгвістичний обєкт неповні речення постають перед дослідниками у вигляді багатоаспектного явища, основні характеристики якого по-різному трактуються мовознавцями. Існують різні погляди щодо найменування обєкта дослідження та його класифікації, не встановлено функціональних особливостей неповних структур.У першому розділі - “Комунікативний, семантичний і формально-синтаксичний аспекти неповноти речення” - характеризуються основні етапи розвитку наукової думки з проблеми синтаксичної неповноти речення, подається огляд наукової літератури за темою дисертації, обґрунтовується вибір напрямків дослідження. Таке опущення можливе за умови, коли адресант спрямовує адресанта на уточнення можливості (реальності/ірреальності) виконання дії, факту існування стороннього субєкта, наприклад: - А Десна не висохне, тату? У репліках - відповідях може опускатись і прямий, рідше непрямий додаток, виражений іменником в орудному відмінку, який входить у дієслівне словосполучення як детермінант: опущення цих компонентів спостерігається у діалогах, спрямованих на уточнення факту виконання дії: - Самовар вам наставити? Однак, враховуючи факт спільного розгортання теми повідомлення, адресат не обмежує свою репліку морфологічними показниками, які виражають поняття, відомі з попередньої репліки, внаслідок чого репліка - продовження реалізується, як правило, неповним реченням. Додаток не вербалізується за умови, коли адресант спонукає співрозмовника спрямувати певну дію на особу чи предмет, а адресат виражає дозвіл або згоду на виконання такої дії, чи переадресовує її адресантові: - А мені, браття, дайте різну кузнь.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
