Структурно-функціональний стан системи еритрону за дії низькоінтенсивного іонізуючого випромінювання - Автореферат

Херсонський державний університет Структурно-функціональний стан системи еритрону за дії низькоінтенсивного іонізуючого випромінюванняРобота виконана в лабораторії радіаційної і молекулярної біології кафедри біохімії біологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор Сибірна Наталія Олександрівна Львівський національний університет імені Івана Франка МОН України, завідувач кафедри біохімії Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Столяр Оксана Борисівна Тернопільський національний педагогічний університет імен ІВОЛОДИМИРА Гнатюка МОН України, професор кафедри хімії доктор біологічних наук, професор Гончаренко Марія Степанівна Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться «27» лютого 2009 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 67.051.01 Херсонського державного університету МОН України (73000, м.Вивчення впливу малих доз іонізуючих випромінювань на організм тварин і людини у звязку з наявністю в народному господарстві технологічних процесів, за яких можливе підвищення радіаційного фону, та особливо після аварії на ЧАЕС, набуло особливої актуальності. Такі дослідження потрібні для обґрунтування біохімічних механізмів прояву негативних наслідків радіаційного впливу в області величин доз, що знаходяться нижче передбачуваного порогу і вважалися безпечними [Москалев Ю.И, 1991; Серкиз Я.И., 1992; Барабой В.А., 1994; Бурлакова Е.Б., 1999; Гродзинський Д.М., 2000; Шибкова Д.З., Аклеев А.В. и др., 2006]. Робота була виконана в Науково-дослідній лабораторії радіаційної та молекулярної біології Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках тем „Вивчити вплив малих доз іонізуючого випромінювання на структуру мембран і метаболізм еритроцитів крові та еритроїдних клітин кісткового мозку” (№ державної реєстрації 0193U024091), „Молекулярна гетерогенність ферментів енергетичного обміну в комітованих клітинних популяціях кісткового мозку при дії екстремальних факторів” (№ державної реєстрації 0197U018074), „Дослідження мембранотропної дії малих доз хронічного рентгенівського опромінення низької потужності” (№ державної реєстрації 0100U001438). Вивчити дію фракційного рентгенівського опромінення щодобовою дозою 1СГР (протягом 30-ти діб) на динаміку популяційного складу та резистентність до кислотного гемолітика еритроцитів периферичної крові та еритроїдних клітин кісткового мозку білих щурів. Встановлено, що 30-добове фракційне рентгенівське випромінювання щодобовою дозою 1 СГР призводить до змін в системі еритрону та зумовлює перебудову метаболізму еритроцитів периферичної крові через вплив на кістково-мозкові попередники; зміну популяційного складу та гемолітичної стійкості еритроцитів та еритроїдних клітин кісткового мозку як в процесі, так і після припинення впливу іонізуючого випромінювання в сумарній дозі 30 СГР; зміну співвідношення кількісного вмісту мінорних компонентів гемоглобіну внаслідок інтенсифікації процесів дозрівання еритроїдних клітин кісткового мозку та порушення динамічної рівноваги між виходом еритроцитів у кровяне русло та їх елімінацією.Вплив фракційного рентгенівського опромінення супроводжується зростанням вмісту популяції старих еритроцитів зі зниженою метаболічною активністю, зміною резистентності до кислотного гемолітика (на ранніх етапах) та зміною популяційного складу еритроїдних клітин кісткового мозку (в пізніші терміни), що свідчить про пришвидшення процесів кістково-мозкової диференціації та старіння еритроцитів у руслі крові. Показано, що низькоінтенсивне рентгенівське опромінення призводить до значного зниження активності глюкозо-6-фосфатдегідрогенази в еритроцитах периферичної крові та еритроїдних клітинах кісткового мозку на 10-ту добу та активації ензиму в еритроцитах на 20-ту та 30-ту доби експерименту, тобто в період компенсаторних змін метаболізму. В еритроцитах та еритроїдних клітинах кісткового мозку виявлено активацію вільнорадикального перекисного окиснення ліпідів, про що свідчить зростання вмісту дієнових конюгатів зі збільшенням дози та тривалості впливу рентгенівського опромінення. Вміст ТБК-позитивних продуктів перекисного окиснення ліпідів значно перевищував рівень контролю протягом періоду опромінення в обох типах клітин, а в еритроцитах залишався вище норми до 50-ї доби експерименту. Отримані результати свідчать про коливний характер змін активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази та характеризуються: інгібуванням досліджуваних ферментів у ранні терміни радіаційного впливу; адаптивним підйомом на 30-ту добу опромінення, який продовжувався до 40-ї доби експерименту; зниженням в еритроцитах до рівня контролю та різким зростанням активності в еритрокаріоцитах на 60-ту добу експерименту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ