Структурно-функціональний стан щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2 типу за умов йодної недостатності - Автореферат

ІНСТИТУТ ЕНДОКРИНОЛОГІЇ ТА ОБМІНУ РЕЧОВИН ім.В.П.КОМІСАРЕНКА АМН УКРАЇНИНауковий керівник: доктор медичних наук, професор Паньків Володимир Іванович, Український науково-практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Маньковський Борис Микитович, Інститут ендокринології та обміну речовин ім.В.П.Комісаренка АМН України, завідувач відділення профілактичної діабетології; О.О.Богомольця МОЗ України, доцент кафедри ендокринології. Захист відбудеться “10 ”липня 2007 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.558.01 з ендокринології в Інституті ендокринології та обміну речовин ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту ендокринології та обміну речовин ім.Метаболічні порушення, властиві для ЦД 2 типу, призводячи до дискоординації діяльності багатьох органів і систем організму, безпосередньо впливають і на функціональний стан гіпофіза та щитоподібної залози [Тронько М.Д., Богданова Т.І., Терещенко В.П., 2003]. Враховуючи важливу роль тиреоїдних гормонів у забезпеченні нормальної діяльності серцево-судинної, нервової та інших систем організму, а також їхній вплив на обмін речовин, який і так страждає при ЦД, можна стверджувати про значення функціонального стану щитоподібної залози для перебігу і прогнозу ЦД 2 типу. Наявність єдиного патогенетичного механізму дозволило G.Reaven в 1988 р. виділити метаболічний синдром як асоціацію ожиріння абдомінального типу, порушення толерантності до глюкози (ПТГ) або ЦД 2 типу, дисліпідемії, артеріальної гіпертензії. У літературі наводяться дані про наявність в осіб з метаболічним синдромом істотного дисбалансу в гормональному статусі: зниження рівнів тиреотропного (ТТГ), соматотропного (СТГ) гормонів, трийодтироніну (Т3), тетрайодтироніну (Т4) і підвищення рівнів адренокортикотропного гормону, кортизолу та альдостерону крові, а також станів гіперандрогенемії в жінок і відносного гіпогонадизму в чоловіків [Bicikova M. et al., 2002]. Мета дослідження - встановити особливості структурного і функціонального стану щитоподібної залози, їх звязок з основними клінічними і біохімічними показниками у хворих на ЦД 2 типу та осіб з метаболічним синдромом.Перша група представлена 95 хворими з маніфестною формою ЦД 2 типу (46 чоловіків і 49 жінок), вік пацієнтів перебував у межах від 33 до 72 років, середній вік - 57,9±1,2 роки (тут і далі М±m). До другої групи увійшло 38 хворих на метаболічний синдром (29 хворих на ЦД 2 типу (чоловіків - 13, жінок - 16) віком від 26 до 74 років (в середньому 52,8±3,4 років) з ІМТ 34,45±4,02 кг/м2 та 9 осіб з ПТГ (чоловіків - 4, жінок - 5), середній вік яких становив 47,1±5,06 років з ІМТ 34,6±3,98 кг/м2). На наступному етапі дослідження, враховуючи значну частоту діабетичної полінейропатії у хворих на ЦД 2 типу, нами здійснено додаткове обстеження 81 з 124 хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з діабетичною полінейропатією. При порівнянні даних про характер і частоту захворювань щитоподібної залози серед обстежених хворих на ЦД 2 типу та в дорослого населення регіону виявлено, що частота дифузного нетоксичного зоба у хворих на ЦД 2 типу відповідає аналогічному показнику серед дорослого населення, однак частота вузлового нетоксичного зоба перевищує відповідний показник у обстеженій популяції в 2,9 раза, явного гіпотиреозу - в 2,65 раза, субклінічного гіпотиреозу - в 2,8 раза, автоімунного тиреоїдиту - у 2,65 раза (табл. Поширеність вузлового нетоксичного зоба серед хворих на ЦД 2 типу віком понад 50 років була в 4,6 рази вищою, ніж у пацієнтів віком до 50 років (32,9±2,7% проти 7,1±0,9%; Р<0,05).У дисертації наведено узагальнення результатів вивчення структурно-функціонального стану щитоподібної залози у хворих на цукровий діабет 2 типу за умов йодної недостатності та нове вирішення наукової задачі, що полягає у встановленні частоти і характеру тиреопатій при цукровому діабеті типу 2 та вивченні звязку порушень тиреоїдної функції із проявами діабетичної нейропатії. У пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу частота патології щитоподібної залози досягає 63,2%, перевищуючи популяційний рівень (37%), і перебуває в прямій залежності від статі, віку хворих і тривалості цукрового діабету. Синдром нетиреоїдних захворювань трапляється у 25,7% пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і у всіх випадках представлений синдромом “низького” Т3, що є відображенням порушення конверсії Т4 в Т3. При досягненні компенсації вуглеводного обміну в хворих на цукровий діабет 2 типу відбувається, поліпшення конверсії Т4 в Т3 і зниження частки осіб із синдромом “низького” Т3 .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ