Структурно-функціональний стан правого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу за даними магнітно-резонансної томографії - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН ПРАВОГО ШЛУНОЧКА СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА ГІПЕРТОНІЧНУ ХВОРОБУ ЗА ДАНИМИ МАГНІТНО-РЕЗОНАНСНОЇ ТОМОГРАФІЇРобота виконана в Запорізькому державному медичному університеті МОЗ України. Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Поливода Сергій Миколайович Запорізький державний медичний університет, завідувач кафедри госпітальної терапії-2. Офіційні опоненти: - доктор медичних наук, професор Фуштей Іван Михайлович, Запорізький інститут удосконалення лікарів, завідувач кафедри терапії-2; доктор медичних наук, професор Алексеєнко Зоя Костянтинівна, Дніпропетровська державна медична академія, професор кафедри госпітальної терапії-2. Захист відбудеться “30” жовтня 2000 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 17.600.02 у Запорізькому державному медичному університеті (69035, м.Так, смертність від хвороб серцево-судинної системи серед чоловіків на Україні на 4,82% перевищує даний показник у Білорусії, на 6,35% - в Угорщині, на 27,36% - у Фінляндії, у 1,79 рази - у США, у 2,76 рази - у Франції, у 2,9 - у Японії. При цьому поширеність артеріальної гіпертензії на Україні, за даними офіційної статистики, складає 12% дорослого населення (Свищенко Е.П., 1997), однак з огляду на, те що серед осіб, які мають підвищений артеріальний тиск, про наявність у них ГХ знає 62%, причому з них лікується тільки 23,2%, а ефективно - усього лише 12,8% - від артеріальної гіпертензії на Україні страждає біля 13 млн. чоловік (Національна програма профілактики й лікування артеріальної гіпертензії в Україні, 1997). Водночас остаточно не зясовано клінічне й прогностичне значення змін правого шлуночка серця у хворих гіпертонічною хворобою, основні патофізіологічні механізми, що лежать в основі його структурно-функціональної перебудови при цьому захворюванні, діагностична значимість інформації, одержаної при застосуванні новітніх методів дослідження серцево-судинної системи і, зокрема, магнітно-резонансної томографії. Встановити зміни структурно-функціонального стану правого шлуночка серця у хворих на гіпертонічну хворобу з різним ступенем системної артеріальної гіпертензії за даними магнітно-резонансної томографії. Вивчити структурно-морфологічні параметри правого шлуночка серця і його масу у хворих гіпертонічною хворобою з різним ступенем вираженості артеріальної гіпертензії.Обстежені хворі були розподілені на клінічні групи відповідно до таких класифікаційних критеріїв: 1 група - хворі ГХ, у яких тиск у легеневій артерії не перевищував норму; 2 група - пацієнти, що страждали ГХ із наявністю підвищеного тиску в системі легеневої артерії; 3 група - хворі ГХ з наявністю синдрому легеневої гіпертензії й гіпертрофією стінки правого шлуночка серця. Ехокардіографічне обстеження проведене у 77,78% представників 1 групи, 74,16% пацієнтів 2 групи, 100,00% хворих, які ввійшли у 3 групу, а також у 49 осіб, включених до контрольної групи. Оклюзійна плетизмографія виконана у 88,98% пацієнтів 1 групи, у 91,01% представників 2 групи, у 91,30% хворих ГХ, що представляли 3 групу, та у 59 чоловік, включених у контрольну групу. Кінцево-діастолічний обєм правого шлуночка за результатами магнітно-резонансної томографії (КДОПШ1) обчислювали, використовуючи оригінальну методику (патент 97126312 Україна, МПК 6 А 61 В 6/00. При розгляді показників, що характеризують лівий шлуночок серця, відзначається прогресивне збільшення його маси міокарда у всіх групах хворих ГХ, що і обумовлювало динаміку шлуночкового індексу і частки маси міокарда правого шлуночка в загальній масі серця у хворих ГХ - відсутність змін питомої частки маси міокарда правого шлуночка серця у хворих із різним ступенем вираженості АГ, хоча у хворих із 3 ступенем АГ спостерігається збільшення відносної частки маси правого шлуночка в загальній масі серця в порівнянні з хворими з 1 ступенем АГ.У хворих гіпертонічною хворобою в міру прогресування ступеня вираженості системної артеріальної гіпертензії спостерігається гіпертрофія міокарда правого шлуночка, маса міокарда якого прогресивно збільшується, складаючи при другому ступені 130,65% і при третьому ступені - 158,52% даних контрольної групи, у той час як дилатація його порожнини розвивається вже при незначному підвищенні системного артеріального тиску: його кінцево-діастолічний обєм при першому ступені артеріальної гіпертензії складає 110,96% контрольних цифр, при другому ступені - 124,37% і при третьому ступені - 143,21%. Наявність гіпертрофії міокарда правого шлуночка у хворих гіпертонічною хворобою супроводжується достовірно більш тяжким прогнозом захворювання, обумовлюючи більш високу частоту розвитку ускладнень; при цьому ступінь ризику розвитку ускладнень, обумовлений гіпертрофією правого шлуночка, який складає 3,47 бала, перевищує ступінь ризику для рівня системного артеріального тиску (3,32 бала) і ступінь ризику розвитку ускладнень для гіпертрофії міокарда лівого шлуночка (3,34 бала).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ