Структурно-функціональний стан печінки коропа в умовах тепловодного вирощування - Автореферат

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК ІНСТИТУТ РИБНОГО ГОСПОДАРСТВА дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукЄвтушенко Микола Юрійович, Національний аграрний університет Кабінету міністрів України, факультет водних біоресурсів та аквакультури, завідувач кафедри гідробіології та іхтіології. Інститут гідробіології НАН України, завідувач відділу екотоксикології Арсан Орест Михайлович кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник, Національний аграрний університет, факультет водних біоресурсів та аквакультури, доцент кафедри аквакультури Андрющенко Антоніна Іванівна Провідна установа: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Кабінету Міністрів України, біологічний факультет, кафедра зоології (м. Захист відбудеться “16 ”вересня 2003 року о 12 00 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.364.01 при Інституті рибного господарства УААН за адресою: 03164 Київ-164, вул.При цьому і літературні дані [Евтушенко, Романенко, 1980; Amlacher, 1981; Корнеев, 1982; Романенко, 1983], і практика риборозведення свідчать, що в риб, відразу після пересадження із ставів у сажалки тепловодного господарства, спостерігається надмірне накопичення жиру в печінці, яке супроводжується гальмуванням їх росту. До цього часу причини ожиріння печінки коропа залишаються невивченими, а наявні відомості про її структуру й функції не чисельні і мають вузькоспецифічний, а з окремих питань, суперечливий характер [Albrecht, 1969; Ширяев, 1969; Комарова, 1980; Пархоменко и др..,1981; Калкун, 1989; Крючков, Антонова, 1992]. Матеріали дисертаційної роботи були зібрані і використовувались у рамках таких науково-дослідних програм: “Разработать технологию воспроизводства и выращивания канального сома в тепловодном хозяйстве “Энергодар ”(№ 6, 1991-1995 рр.); “Дати рибоводно-біологічну оцінку комбікормам, що мають різний склад при вирощуванні товарного коропа в тепловодних рибних господарствах” (№ 12 від 4. 04. 1994 р.); “Розробити систему захисту риб від інфекційних, інвазійних та аліментарних захворювань з використанням екологічно безпечних методів” (№ 0196U021197, 1996 - 2000 рр.); “Вивчення механізмів структурно-функціональних перебудов екосистеми водойм Придніпровя в умовах антропогенного тиску” (№ 3-023-03, 2003-2005 рр.). Метою роботи було встановлення особливостей структурно-функціонального стану печінки коропа у взаємозвязку з іншими фізіологічними показниками риб та їх темпом росту в умовах тепловодного індустріального рибництва, а також зясування впливу специфічних чинників тепловодного риборозведення на функціональний стан печінки коропа й виявлення причин її надмірного ожиріння. Для досягнення мети були поставлені такі завдання: · Вивчити в порівняльному аспекті структурно-функціональний стан печінки в коропа при тепловодному індустріальному і ставовому вирощуванні протягом вегетаційного періоду.У серії дослідів із вивчення особливостей структури й функціонального стану печінки в коропа при тепловодному саджалковому та ставовому (для порівняння) вирощуванні експеримент тривав 6 місяців (квітень-вересень) і дублювався протягом трьох років. Для оцінки впливу аліментарного фактора були виготовлені дослідні партії кормів, які різнилися за вмістом рибного борошна та рослинних компонентів; наявності або відсутності вітамінного преміксу, ліпотропних кормових домішок (метионін, холін-хлорид) та яловичої селезінки як природної кормової домішки. Вивчення впливу абіотичних факторів водного середовища - температури і концентрації кисню у сажалках на функціональний стан печінки коропа продовжувалось 6 місяців (квітень - вересень). Результати біохімічного аналізу показали, що в коропа при тепловодному вирощуванні вміст загальних ліпідів у печінці влітку більше ніж у 2 рази перевищував їх кількість у печінці ставового коропа (рис. У коропа при тепловодному вирощуванні значення Кт/ф у печінці були у 2-2,5 рази вищі, а Ке у 3-4 рази нижче в порівнянні зі ставовими рибами, що свідчить про помітне пригнічення здатності “жирної” печінки синтезувати ФЛ і звязувати (етерифікувати) вільний ХС.При цьому ожиріння печінки спричиняє годівля коропа штучними кормами, які не відповідають фізіологічним потребам риб в умовах напруженого термічного та кисневого режимів, а саме за співвідношенням білка і вуглеводів, вмістом вітамінів, і особливо кількістю речовин, які мають ліпотропну дію - метіоніну та холіну. Вивчення хімічного складу і структури печінки коропа показало, що активне накопичення жиру в гепатоцитах відбувається внаслідок посиленого розпаду глікогену та зниження синтезу транспортних фракцій ліпідів (фосфоліпідів, ефірів холестерину), які забезпечують вихід нейтрального жиру з печінки. У коропа при сажалковому вирощуванні на теплих водах, на відміну від ставового вирощування, у вегетаційний період відбувається посилене накопичення ліпідів у печінці практично в 100% досліджених риб, яке супроводжується морфологічними та структурними змінами органу.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ