Структурно-функціональний стан міокарда та добові коливання артеріального тиску у хворих з ізольованою систолічною артеріальною гіпертензією - Автореферат

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН МІОКАРДА ТА ДОБОВІ КОЛИВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ У ХВОРИХ З ІЗОЛЬОВАНОЮ СИСТОЛІЧНОЮ АРТЕРІАЛЬНОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮНауковий керівник: доктор медичних наук, професор ЖАРІНОВ Олег Йосипович, Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор КУПНОВИЦЬКА Ірина Григорівна, Івано-Франківський національний медичний університет МОЗ України, кафедра клінічної фармації з курсами фармакології й клінічної фармакології, завідувач кафедри доктор медичних наук, професор ЯГЕНСЬКИЙ Андрій Володимирович, Луцька міська клінічна лікарня МОЗ України, Волинський обласний центр кардіоваскулярної патології та тромболізису, керівник центру Захист відбудеться „13 ”лютого 2009 року о _13_ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 20.601.01 при Івано-Франківському національному медичному університеті МОЗ України за адресою: 76018, м. Із дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Івано-Франківського національного медичного університету МОЗ України за адресою: 76018, м.Виявлення гіпертрофія лівого шлуночка (ГЛШ) вимагає агресивної тактики лікування хворих на АГ з метою досягнення цільових рівнів АТ та зменшення індексу маси міокарда лівого шлуночка (ІММЛШ) (Свіщенко Є.П. та співавт., 2008). Крім того, для оптимізації добору засобів зниження АТ важливо оцінити динаміку показників добового профілю АТ на фоні тривалого лікування та встановити предиктори досягнення цільових рівнів АТ. Мета дослідження - підвищити якість діагностики, лікування та прогнозування перебігу ІСГ на фоні АГТ у пацієнтів літнього віку з урахуванням оцінки змін структурно-функціонального стану міокарда та особливостей добових коливань артеріального тиску. Завдання дослідження: 1.Оцінити характер ремоделювання та змін функціонального стану лівого шлуночка у хворих на ІСГ, встановити фактори формування ГЛШ на фоні ІСГ. 4.На підставі оцінки в динаміці змін добового профілю АТ і структурно-функціонального стану міокарда визначити можливі предиктори регресу ГЛШ у пацієнтів з ІСГ.Серед пацієнтів з ІСГ було 39 чоловіків і 28 жінок, віком від 46 до 76 років, 56 пацієнтів із стійким підвищенням систолічного АТ 1-го і 11 - 2-го ступеня. У 42 пацієнтів були наявні ознаки серцевої недостатності І або ІІ ФК, у 34 - гіперхолестеринемія, у 27 - ожиріння І або ІІ ступеня, у 19 був фактор ризику - куріння, у 6 - компенсований ЦД 2-го типу. У відкритому оглядовому дослідженні з амбулаторного лікування АГ проаналізовано результати обстеження та лікування 6014 пацієнтів з есенційною гіпертензією зі стійким підвищенням САТ понад 140 мм рт. ст. і/або ДАТ понад 90 мм рт. ст. Медіана віку пацієнтів у групі ІСГ становила 62 (53-72) роки, медіана тривалості захворювання - 10 (5-15) років. У підсумку, протягом періоду подальшого спостереження, монотерапію ЕМ отримували 12 пацієнтів з АГ, у тому числі 7 - з ІСГ, а комбіновану терапію фіксованими комбінаціями ЕМ ГХТЗ - 47 пацієнтів з АГ, у тому числі 26 - з ІСГ.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі актуальної проблеми кардіології, яке полягає в клініко-інструментальному обґрунтуванні ролі структурно-функціонального стану та особливостей добових коливань артеріального тиску у хворих літнього віку, що дозволило підвищити якість діагностики, контролю ефективності лікування та прогнозування перебігу ізольованої систолічної артеріальної гіпертензії. Регрес гіпертрофії лівого шлуночка на 5% і більше на фоні 6-місячного лікування еналаприлом або його комбінацією з гідрохлортіазидом достовірно рідше (р<0,001) спостерігався у хворих на ІСГ (30,3% пацієнтів), ніж із СДАГ (80,8% пацієнтів). Для підвищення якості діагностики, контролю ефективності лікування хворих на ІСГ доцільно враховувати показники структурно-функціонального стану міокарда і добового профілю АТ, отримані при ехо-і допплерехокардіографічному дослідженні, а також добовому моніторуванні АТ. (Здобувач виконував ДМАТ та ЕХОКГ обстеження, брав участь у виборі лікування, провів аналіз літератури та результатів дослідження, Проф. Лікар Шевченко Т.І. брала участь в узагальненні отриманого результатів).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ