Структурно-функціональна організація угруповань одноденок (Insecta, Ephemeroptera) річкових екосистем Українських Карпат - Автореферат

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Державному природознавчому музеї НАН України, м. Науковий керівник доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Чорнобай Юрій Миколайович, Державний природознавчий музей НАН України, директор Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Монченко Владислав Іванович, Інститут зоології ім. доктор біологічних наук, професор, Грубінко Василь Васильович, Тернопільський державний педагогічний університет ім. Захист відбудеться “19” вересня 2001 р. о 12 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 76.051.05 при Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича (58012, м.Одноденки річкових екосистем Українських Карпат досліджуються понад 130 років, проте, в опублікованих працях практично відсутні відомості про їх фауну, хорологію та зоогеографічну диференціацію. Відсутність докладних відомостей про особливості структурно-функціональної організації угруповань одноденок (Ephemeroptera) річкових екосистем Українських Карпат зумовила вибір теми та загальний напрям досліджень. Метою роботи було: зясувати структурно-функціональну організацію угруповань одноденок (Insecta, Ephemeroptera) річкових екосистем Українських Карпат. Для досягнення поставленої мети передбачалось вирішення таких завдань: 1) вивчити видовий склад одноденок річкових екосистем Українських Карпат, встановити зоогеографічні особливості фауни Ephemeroptera дослідженого регіону; Вперше визначено показники видової різноманітності, структури домінування, сезонної динаміки чисельності, біомаси личинок одноденок, фауністичної подібності ефемероптерофауни річкових екосистем дослідженого району та проведено зоогеографічний аналіз фауни Ephemeroptera.В історії вивчення одноденок Українських Карпат виділено наступні етапи: протягом першого етапу (з середини XIX ст. до 20-х років ХХ ст.) було накопичено первинні відомості про фауну, екологію та хорологію окремих таксонів Ephemeroptera регіону та описано нові види; другий етап (20-30-і роки ХХ ст.) повязаний з працями польських та чеських дослідників, що вивчали фауну та зоогеографію одноденок регіону; третій етап (50-90-і роки ХХ ст.) характеризується вивченням одноденок як складової частини зообентосного населення великих рік Українських Карпат та накопиченням відомостей про видовий склад Ephemeroptera (при обговоренні питань просторового розміщення, динаміки чисельності та біомаси видові списки одноденок переважно не наводились, а представники Ephemeroptera розглядались сукупно, на рівні ряду); четвертий етап (70-80-і роки ХХ ст.) - роботи по систематиці окремих груп Ephemeroptera, в котрих принагідно наведено відомості про одноденок Українських Карпат; пятий етап повязаний з нашими дослідженнями.Основну увагу приділено гідрологічній характеристиці регіону та основних великих рік Українських Карпат. Основою для роботи слугували матеріали 376 кількісних та 762 якісних проб зообентосу, зібрані в 1995-2000 роках в Українських Карпатах. Опрацьовано колекції одноденок Державного природознавчого музею НАН України, Московського державного університету ім. Встановлення показників чисельності та біомаси, подібності фаун одноденок окремих регіонів Українських Карпат, організації угруповань, індексів видового багатства, рідкісності та структури домінування проводили керуючись загальноприйнятими методиками (Резвой, Ялынская, 1960, Шмидт, 1984, Мэгарран, 1992, Shannon, Weawer, 1949, Pielou, 1966). Визначення участі одноденок у харчуванні риб вивчали на матеріалі з 133 проб, отриманих зі шлунків 4 видів риб на основі діючих методик та рекомендацій (Боруцкий, 1974, Ивлев, 1977, Правдин, 1977).Представлено узагальнені відомості про сезонні зміни чисельності та біомаси, динаміку угруповань личинок одноденок на вибраних локалітетах річкових екосистем Українських Карпат. Показники відносної біомаси та чисельності досягають максимальних значень у літні місяці, що повязано з особливостями життєвих циклів одноденок. При цьому ядро чисельності та біомаси формують личинки Baetidae та Heptageniidae, серед яких виділяються роди Baetis та Rhithrogena, окремі види яких мають чисельність більше 10 екз. У великих ріках регіону та їх крупних допливах зафіксоване збільшення загального рівня домінування, що повязано зі збільшенням кількості видів та зміщенням ядра чисельності угруповання з кількох найчисельніших видів. Найбільші значення індексів видового багатства (використано показники видового багатства за Сімпсоном, Маргалефом та Менхініком) зафіксовано для угруповань личинок одноденок р.Новими для фауни дослідженої території виявились 24 види, а 19 видів є новими для України. Ядро чисельності личинок Ephemeroptera річкових екосистем регіону формують представники родин Baetidae та Heptageniidae.

2. Основний зміст роботи