Структурно-функціональні зміни щитоподібної залози під впливом хронічної гіпертермії - Автореферат

Міністерство охорони здоровя України Харківський національний медичний університетРобота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України Науковий керівник: заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії, доктор медичних наук, професор Ковешніков Володимир Георгійович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Калашнікова Світлана Миколаївна, Харківський національний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри анатомії людини; Захист відбудеться 11 грудня 2008 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.03 Харківського національного медичного університету (61022, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківського національного медичного університету (61022, м.Це пояснюється тим, що, згідно з новітніми даними наукових досліджень, щитоподібна залоза разом з вегетативними відділами центральної нервової системи бере безпосередню участь у координації регуляції гомеостазу, а в умовах екстремальних ситуацій на перших етапах - у її дезорганізації (Н.П. Мета дослідження - виявити особливості будови щитоподібної залози щурів при впливі хронічної гіпертермії, а також хронічної гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням і нівелювання негативного впливу гіпертермії за допомогою обраного коректора (інозину). Встановити гістоморфологічні особливості щитоподібної залози статевозрілих щурів під впливом хронічної гіпертермії. Виявити ультрамікроскопічні особливості будови щитоподібної залози дослідних тварин в умовах хронічної гіпертермії, а також хронічної гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням. Доведено доцільність використання інозину з метою нівелювання негативних наслідків хронічної гіпертермії на щитоподібну залозу.Під час експерименту лабораторних тварин утримували відповідно до правил, прийнятих Європейською конвенцією із захисту хребетних тварин, яких використовували для експерименту і наукових завдань (Страсбург, 1986), принципів Гельсінської декларації, прийнятої Генеральною асамблеєю Всесвітньої медичної асоціації (1964-2000), «Загальних етичних принципів експериментів над тваринами», затверджених І Національним конгресом з біоетики (Київ, 2001). Тварин підрозділяли на групи залежно від діючих на них агентів: 1-шу групу становили контрольні щури, які також перебували щодня в термокамері протягом 5 год при температурі 21°С; 2-гу - тварини, які зазнали помірної хронічної гіпертермії (39,6-40,9 °С); 3-тю - тварини, піддані хронічній гіпертермії середньої тяжкості (42,0-43,1°С); 4-ту - тварини, піддані екстремальній хронічній гіпертермії (44,1-45,3°С); 5-ту - тварини, піддані хронічній гіпертермії середнього ступеня на тлі фізичного навантаження; 6-ту - тварини, піддані екстремальній хронічній гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням; 7-му - тварини, піддані хронічній гіпертермії середнього ступеня при введенні їм інозиту; 8-му - тварини, піддані хронічній гіпертермії екстремального ступеня при введенні їм інозиту. Тварини перебували під впливом хронічної гіпертермії протягом 60 днів, після чого для вивчення процесів реадаптації на 1-шу, 7-му, 15-ту, 30-ту й 60-ту добу їх виводили з експерименту. Обробляли такі параметри: максимальний і мінімальний діаметри фолікулів, їхня площа і площа колоїду, висота і площа фолікулярного епітелію, кількість тироцитів у фолікулі, більший і менший радіуси, площа ядер тироцитів. У контрольній серії тварин, які протягом 60 днів перебували в ідентичних умовах з експериментальними тваринами, але при температурі 21 °С, після чого на 1-шу, 7-му, 15-ту, 30-ту і 60-ту добу були виведені з експерименту шляхом декапітації, у ході морфологічного дослідження було виявлено достовірне збільшення маси щитоподібної залози, довжини, товщини, ширини і обєму частки у порівнянні з показником у попередній термін спостереження.При органометричному дослідженні впливу помірної хронічної гіпертермії всі досліджувані показники збільшуються: маса щитоподібної залози - на 5,30-1,78 %, обєм частки - на 13,68-4,32 %. Під впливом середньої, екстремальної гіпертермії, а також її комбінації з фізичним навантаженням відбуваються односпрямовані зміни у бік зменшення всіх досліджуваних показників, найбільш помітні у групі щурів, яких підлягали впливу екстремальної хронічної гіпертермії у поєднанні з фізичним навантаженням: маса щитоподібної залози зменшується на 9,31-3,00 %, а обєм частки - на 25,32-9,28 %. При гістологічному дослідженні щитоподібної залози під впливом помірної хронічної гіпертермії виявлено зменшення площі фолікулів з 4,88 до 1,15 %, збільшення висоти тиреоїдного епітелію на 13,33-6,64 %. Під впливом середньої та екстремальної хронічної гіпертермії, а також при її поєднанні з фізичним навантаженням виявляються зміни, які є ознакою зниження функціональної активності.

Основний зміст дисертації