Структурно-функціональні зміни міокарда у хворих на залізодефіцитну анемію та засоби їх медикаментозної корекції - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О.Робота виконана в Донецькому державному медичному університеті імені М. Науковий керівник доктор медичних наук, професор Ватутін Микола Тихонович, Донецький державний медичний університет імені М. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Казмірчук Віра Євстафіївна, Національний медичний університет імені О.О. доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович, Харківський національний університет імені В.Н. Захист відбудеться "20" вересня 2007 року о 15:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.08 при Національному медичному університеті імені О.О.Зниження кисневої ємності крові при анеміях спричиняє розвиток гемічної гіпоксії, що викликає ряд змін у міокарді, які призводять до гемодинамічних порушень та серцевої недостатності (СН) (Brucks S. et al., 2004; Chrysohoou C. et al., 2004; Forni G.L. et al., 2003). У звязку із цим особливого значення набуває дослідження стану міокарда при анеміях, що дозволить розробити способи діагностики ушкоджень серцево-судинної системи та методи їх корекції. На підставі вивчення структурно-функціональних змін міокарда у та впливу на них препаратів заліза в комбінації з кверцетином оптимізувати лікування хворих на залізодефіцитну анемію з ушкодженням міокарда. Методи дослідження: обєктивне дослідження хворого проводилося за шкалою оцінки клінічного стану хворих із хронічною СН (Марєєв В.Ю., 2000) з використанням функціональної класифікації NYHA (1964 р.) і 6-хвилинного тесту-ходьби; визначення якості життя хворих за Міннесотським опитувальником якості життя (Rector T., Cohn J., 1985); визначення рівня дієнових конюгат (ДК), малонового диальдегіду (МДА), активності каталази; стандартна електрокардіограма (ЕКГ); добове моніторування (ДМ) ЕКГ з оцінкою варіабельності серцевого ритму (ВСР); ЕКГ високої роздільності (ЕКГ ВР); двомірна ехокардіографія (ЕХОКГ) з доплерехокардіографією; математичні та статистичні методи обробки отриманих результатів З метою діагностики початкових стадій СН у хворих на ЗДА розроблено комплекс додаткового обстеження хворих, що включає в себе шкалу оцінки клінічного стану хворих із СН (Марєєв В.Ю., 2000), визначення толерантності до фізичного навантаження за результатами 6-хвилинного тесту-ходьби, якості життя пацієнтів за Міннесотським опитувальником якості життя та рівня НУП.Анемія легкого ступеня важкості (гемоглобін крові 110-90 г/л) була виявлена у 52 хворих (1-ша група) і середньої (гемоглобін 89-70 г/л) - у 60 (2-га група). При реєстрації стандартної ЕКГ тривалість інтервалу QT не відрізнялася в усіх групах обстежених, однак після корекції за формулою Базетта виявилося, що у хворих 1-ї та 2-ї груп цей показник був вірогідно вищим (433,62 ± 35,81 і 436,4 ±3 8,54 мс відповідно) порівняно з групою контролю (393,9 ± 31,34 мс, p <0,05). Їхня кількість за добу була вірогідно вищою в 2-й групі - 76,3 ± 29,6 порівняно з 1-ю (15,7 ± 5,1) та контрольною (17,0 ± 7,9) групами. Шлуночкова екстрасистолія була виявлена в 45 (75,0 %) пацієнтів 2-ї групи, що було статистично значимо частіше, ніж у 1-й групі - 18 (34,6 %) і контрольній - 4 (10,0 %). У 2-й групі було виявлено вірогідне збільшення щодо контролю та 1-ї групи TOTQRSF (110,11 ± 12,31, 92,73 ± 13,67 і 93,2 ± 6,09 відповідно).(Автор забезпечив аналіз літературних джерел, отриманих результатів дослідження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення статті). (Автор забезпечив аналіз літературних джерел, відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків). (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез). (Автор забезпечив відбір хворих, клінічне обстеження, статистичну обробку матеріалу, формулювання висновків, літературне оформлення тез).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ