Структурно-функціональні зміни головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь - Автореферат

Академія медичних наук України Інститут неврології, психіатрії та наркологіїНауковий керівник: доктор медичних наук, професор, Міщенко Тамара Сергіївна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу судинної патології головного мозку Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волошина Наталія Петрівна, Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України, керівник відділу нейроінфекцій та розсіяного склерозу; Захист дисертації відбудеться “22 ”вересня 2006 р. о 1000 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при Інституті неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України (61068, м.Ряд авторів вказують на те, що наявність ФП у 2,5 рази підвищує ризик розвитку повторного інсульту у хворих після перенесеного ішемічного інсульту або транзиторних ішемічних атак (ТІА) (Bogouslavsky J., 1999). Водночас, мало досліджень, які б доводили несприятливий вплив ФП на розвиток хронічних, прогресуючих порушень мозкового кровообігу та судинної деменції (СД). У звязку з появою більш сучасних методів діагностики церебрального кровообігу, а також методів візуалізації структур мозку зявилися нові можливості вивчення проблеми хронічної прогресуючої недостатності мозкового кровообігу у хворих з ФП. Незважаючи на цей факт, існує ще мало робіт, присвячених вивченню структурно-функціональних змін головного мозку на основі сучасних методів візуалізації мозку та судинної системи. Вивчити особливості клінічного перебігу, структурних змін речовини головного мозку, церебральної гемодинаміки та стан тромбоцитарного гемостазу у хворих з ФП для розробки лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку МІ та СД.Нами було проведене ретельне клініко-неврологічне обстеження 155 хворих з ФП, серед цих хворих ознаки ДЕ різного ступеню вираженості виявлені у 138 хворих (89%). В залежності від ступеню ДЕ хворі були поділені на три групи: ДЕ І стадії у 39 (28,2%) хворих, ДЕ ІІ стадії у 61 (44,3%) хворих, ДЕ ІІІ стадії у 38 (27,5%) хворих. При цьому ГБ майже в 3 рази частіше відмічався у хворих з постійною формою ФП, порівняно з хворими з пароксизмальною формою ФП. Порушення слуху зареєстровано у 66 (47,1%) хворих з ФП, у 12 (26, 6%) хворих з постійною формою, у 14 (21,5%) хворих з пароксизмальною формою. Характерними були риси іпохондризації у 89 (64,5%) хворих, афективні порушення у вигляді тревоги, страху зупинки серця - у 49 (35,5%) хворих, знижений фон настрою, роздратованість, плаксивість, а також астенічні прояви у вигляді загальної слабкості, зниження працездатності, швидкої виснажливості - у 72 (52,2%) хворих.У роботі представлено практичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що складається у визначенні структурно-функціональних особливостей головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь для визначення основних напрямків лікування цих порушень і розробки методів профілактики розвитку мозкового інсульту і деменції. Показано, що характерною рисою клінічного перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з фібриляцією передсердь є прогредієнтний перебіг захворювання з швидким формуванням когнітивного дефіциту і наявністю частих пароксизмальніх станів у вигляді синкопальних (у 31,8% хворих), вестибулярних кризів та пароксизмів (у 23,9% хворих), вегето-вісцеральних пароксизмів (у 19,5% хворих), епілептиформних (у 18,6% хворих), синдрому Морганї-Адамса-Стокса (у 6,5% хворих). Характерною рисою морфофункціональних змін у хворих з ФП є лакунарні інфаркти (у 54,8% хворих), часто “німі”, які локалізуються переважно в базальних гангліях, в підкірковій білій речовині, а також явища “лейкоареозиса” (у 29,4% хворих). Виявлено порушення церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь у вигляді гіпоперфузії мозку (у 95% хворих), асиметрії кровотоку (у 85,5% хворих) та стенозуючих процесів магістральних артерій голови (у 76% хворих).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ