Структурно–функціональні особливості зимостійкості деяких видів роду Magnolia L. - Автореферат

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКАРоботу виконано на кафедрі фізіології та екології рослин біологічного факультету та у Ботанічному саду ім. акад. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка Таран Наталія Юріївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, завідуюча науково-дослідної лабораторії фізіологічних основ продуктивності рослин Захист дисертації відбудеться «27» лютого 2006 р. о 16.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.24 Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м. З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: м.Під час інтродукції рослин важливо прогнозувати успішність цього процесу, особливо для таких екзотів, як магнолії - найдавніші квіткові рослини (Тахтаджян, 1966). Дослідження анатомічної будови, фізіологічних та біохімічних пристосувань різних тканин пагонів до дії низьких температур передбачає скринінг стійких видів магнолій для культивування у нових кліматичних умовах. Зясування особливостей фізіологічних й біохімічних процесів та формування анатомічних структур пагонів дасть змогу встановити рівень зимостійкості магнолій у нових кліматичних умовах з метою поширення декоративних екзотів в озелененні міст нашої країни. зясувати сезонні зміни вмісту ліпідів у корі пагонів магнолій у звязку із їхньою зимостійкістю. зимостійкість покривний кора магнолія На основі системного фізіологічного та біохімічного аналізу адаптаційних реакцій пагонів магнолій за умов низькотемпературного стресу рекомендовано нові надійні маркери (формування покривних тканин пагонів, проморожування пагонів для встановлення рівня морозостійкості різних за фізіологічною значимістю тканин, дослідження рівня морозостійкості методом диференційного термічного аналізу, вміст біохімічних сполук - флавоноїдів та ліпідів) для прогнозування зимостійкості декоративних екзотів - магнолій.Визначено кількісні та якісні анатомо-морфологічні особливості будови пагонів, повязані з різною зимостійкістю видів магнолії, а саме: наявність товстої (до 28 мкм) кутикули, багатошарової перидерми (до 6 шарів фелеми), склерифікованих елементів субепідермального розміщення (у пагонах M. obovata, M. officinalis, M. tripetala та M. denudata); В модельних дослідах зі штучним проморожуванням пагонів за температури-25,-30 та-35ОС і кількісним мікроскопним аналізом рівня низькотемпературних пошкоджень встановлено зниження морозостійкості тканин в ряду: кора > камбій > деревина > серцевина. Збільшення пулу неспецифічних маркерів стійкості - флавоноїдів у корі пагонів магнолій протягом вегетаційного періоду (особливо у зимостійких видів) та зменшення їхньої кількості взимку свідчить про участь цих фізіологічно активних речовин в процесах перезимівлі рослин. Вперше в тканинах однорічних пагонів гістохімічно виявлено відмінності у локалізації ліпідних сполук та динаміці крохмалю й лігніну і визначено їхню специфічну роль у зимостійкості різних видів магнолії. Адаптаційні зміни ліпідного показника стійкості проявлялися у зростанні вмісту галактоліпідів у корі пагонів магнолій при підготовці рослин до зимівлі, та зменшення їх кількості за дії низьких зимових температур.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ