Структурно-функціональні особливості серця у дітей із системною дисплазією сполучної тканини - Автореферат

ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ СТРУКТУРНО-ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕРЦЯ У ДІТЕЙ ІЗ СИСТЕМНОЮ ДИСПЛАЗІЄЮ СПОЛУЧНОЇ ТКАНИНИРоботу виконано в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України. Науковий керівник: кандидат медичних наук, доцент САВВО Володимир Михайлович, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії. Захист дисертації відбудеться «6» травня 2009 р. о 12.00 годині на засіданні Спеціалізованої Вченої Ради Д 64.609.02 при Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України (61176, м.В сучасній педіатрії особлива увага приділяється системній дисплазії сполучної тканини, яка розглядається як фон, що визначає особливості перебігу асоційованої патології з тенденцією до частого рецидування і хронізації, меншою ефективністю традиційних схем лікування (Кадурина Т.И., 2000; Волосовець О.П., 2003; Омельченко Л.І., 2004; Богмат Л.Ф., 2005; Нечаева Г.И., 2006). Зокрема, малі аномалії розвитку серця можуть бути морфологічною основою порушень серцевого ритму та провідності (Тарасова А.А., 2000; Богмат Л.Ф., 2002; Гнусаев С.Ф., 2006; Babuty D., 2002). Встановити особливості і характер порушень серцевого ритму та провідності у дітей з урахуванням ступеня проявів сполучнотканинної дисплазії серця. Розробити прогностичні критерії перебігу порушень серцевого ритму та провідності у дітей із системною дисплазією сполучної тканини. Вперше визначено вплив пролапса мітрального клапана, аномально розташованих хорд лівого шлуночка та їх поєднання на виникнення аритмій серця у дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, характер звязку між окремими формами малих аномалій розвитку серця та активними гетеротопними порушеннями серцевого ритму з урахуванням їх клінічної значущості.Дітей віком від 3 до 7 років було 41 (34,2%), від 8 до 12 років - 79 (65,8%). З метою вирішення задач дослідження пацієнти основної групи були розподілені на три підгрупи: I - діти з ПМК різного ступеню, II - діти з АРХ ЛШ, III - діти з поєднанням ПМК і АРХ ЛШ. Біохімічне дослідження продуктів обміну сполучної тканини, а саме визначення у сироватці крові рівня загальних глікозаміногліканів та їх трьох фракцій, екскреції з сечею уронових кислот та оксипроліну, виявило відмінності у дітей основної та контрольної груп. У дітей 8 - 12 років достовірно частіше, ніж у пацієнтів 3 - 7 років, виявлялися кардіалгії, відчуття серцебиття, запаморочення (45,6%, 36,7% проти 24,4%, 17,1%, р?0,05). Мітральну регургітацію, що може обтяжувати прогноз ПМК, у нашому дослідженні ми виявили у 28,0% пацієнтів з цією мікроаномалією, при цьому регургітація I ст. була зареєстрована у 26,2% дітей, II ст.В дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та вирішення наукової задачі: удосконалення ранньої діагностики та прогнозування серцево-судинних порушень у дітей із системною дисплазією сполучної тканини на основі поглибленого вивчення структурно-функціональних особливостей серця, біохімічних маркерів обміну сполучної тканини, вегетативного статусу, розробки прогностичних критеріїв перебігу аритмій. У дітей із системною дисплазією сполучної тканини клінічні прояви серцевих порушень не мають специфічного характеру та не залежать від ступеню виразності фенотипічних ознак і форми малих аномалій розвитку серця. Пролапс мітрального клапана, аномально розташовані хорди лівого шлуночка та їх поєднання, наявність мітральної регургітації не впливають на частоту і характер порушень серцевого ритму та провідності у дітей із системною дисплазією сполучної тканини.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ