Структурно-функціональні особливості легень у людини на етапах онтогенезу - Курсовая работа

Структурно-функціональні особливості легень у людини на етапах онтогенезу Вступ Актуальність роботи полягає в тому, що ми, спираючись на порівняльний та еволюційний підхід до питання будови та функції органів дихальної системи (і особливо легень), прагнули дати максимально чіткі вікові характеристики будови і функції дихальної системи. Легені розвиваються з похідних двох зародкових листків: ектодерми і мезодерми. Потім, деревовидно розгалужуючись, зачаток проникає в целомічну частину тіла. У розвитку легень в даний час виділяють три основні періоди, або стадії: 1) залозисту, протягом якої розвиваються повітряносні шляхи; 2) каналікулярну, коли формуються респіраторні бронхіоли; 3) альвеолярну, коли утворюються альвеолярні ходи і альвеоли. Для виконання дослідження було поставлено такі завдання: на основі даних макро-, мікро морфологічного і гістохімічного вивчення розглянути питання ембріогенезу легень, періодизацію їх формування; визначити основні етапи розвитку легень у людини в постнатальному періоді і їх функціональні зміни; дати характеристику стану легень на пізніх етапах онтогенезу. Практичне значення роботи полягає в тому, що проведене дослідження може бути використане у роботі вчителів, при викладанні у школі теми «Дихальна система людини», а також у вищих навчальних закладах, що вивчають «Анатомію людини», «Гістологію», «Педіатрію». 1. Дихання забезпечує постійне надходження в організм кисню, необхідного для здійснення окислювальних процесів, що є основним джерелом енергії. Дихальна система людини складається з тканин і органів, що забезпечують легеневу вентиляцію і легеневий подих. До повітряносних шляхів відносяться: ніс, порожнина носа, носоглотка, гортань, трахея, бронхи і бронхіоли. Легені складаються з бронхіол і альвеолярних мішечків, а також з артерій, капілярів і вен легеневого кола кровообігу. Бронхи - це кінцева система повітряносних шляхів, що розгалужуються від трахеї до легеневих бронхіол, утворюючи бронхіальне дерево. На середостінній артерія й нерви, що іннервують легені та бронхи, а виходять дві легеневі вени та легеневі лімфатичні судини, зв’язані сполучною тканиною. Ацинус побудований із трьох частин: 1) альвеолярних бронхіол (І, ІІ, ІІІ порядків); 2) альвеолярних ходів (або проток); 3) альвеолярних мішечків. Життєва ємкість легень (ЖЄЛ) - найбільша кількість повітря, яке людина може видихнути після максимального глибокого вдиху. У зв’язку з наявністю МП альвеолярна вентиляція відрізняється від легеневої: із 500 мл повітря до альвеол не доходить 150 мл. Максимальна вентиляція легень (МВЛ) - кількість повітря, яке людина вдихає і видихає при максимальній глибині і частоті дихання. 5. Метод розпилювання замороженого трупа або окремих його частин за М. І. Пироговим; 11 Гістологічні та гістохімічні методи. Крім того, для вивчення різних стадій онтогенезу використовували архівний матеріал (гістологічні препарати) кафедри гістології та ембріології Івано-Франківського національного медичного університету, а також дані наукової медичної літератури Івано-Франківської обласної медичної літератури. 3.