Розгляд концепції досвіду у світовій філософії та психології. Дослідження категоріального простору індивідуального досвіду, де життєдіяльність приймається як родова категорія. Визначення поняття соціального, особистісного та мнемічного досвіду індивіда.
Київський національний університет імені Тараса ШевченкаЗ дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Досліджується категоріальний простір індивідуального досвіду, де життєдіяльність приймається як родова категорія щодо досвіду, який є її перетвореною формою. Базовими характеристиками соціального досвіду є міжперсональний простір, простір соціальних стереотипів, номінативна та статистична унікальність; особистісного - субєктивна вартість, сумісність, цінності світу, що оточує; мнемічного - оперативна довгострокова, біографічна та історична память. Розглядаються поняття нового соціального статусу, нового мовного досвіду, бімодальності, негативного зсуву як феноменів адаптації індивіда до соціально-історичних змін. It consists of three sections where historical and methodological-categorical aspects of human experience are successively analyzed; a structural-dynamic organization of individual experience is theoretically and experimentally investigated; a character of experience transformations over a transitional period of time in modern society is studied in detail.З початком стрімких соціальних змін останнього десятиріччя в українському суспільстві відбулися кардинальні переорієнтації соціальних та особистісних цінностей. досвід психологія мнемічний Така ситуація не випадкова, бо досвід взагалі і, зокрема, індивідуальний досвід не були предметом самостійного систематичного дослідження у психологічній літературі. Це, звичайно, не значить, що досвід зовсім ніяк не входив до кола дослідницьких інтересів - таким чи іншим чином він неявно (контекстуально) визначався відносно таких категорій, як "чуттєве", "діяльність", "свідомість", "пізнання", "розум", "духовне", "життєдіяльність", "життя" та ін. Локк дослідив досвід як фундаментальне поняття теорії пізнання, соціальної філософії, педагогіки та психології. Але у жодному з підходів досвід не розглядався з позиції субєкта досвіду ще й тому, що такий підхід потребує зміни дослідницької парадигми (К.О.Досвід стає дійсною проблемою тоді, коли предметом вивчення стає людина як субєкт власної активності, соціальних зсувів, історії. Виведення ж людини з центру вивчення будь-якої гуманітарної науки перетворює досвід на гносеологічну та праксіологічну "умову", "передумову", "початковий рівень" і т.п., що й сталося в радянській психології. Перший етап концептуального дослідження досвіду припадає на XVII-XVIII століття, коли на фоні технічного прогресу, бурхливого розвитку промисловості закономірно виник і став провідним емпіризм, стрижнем якого було уявлення про досвід як джерело знання і пізнання людини. Умовою придбання досвіду як власності є емоційно-оціночний комплекс, що забезпечує селекцію релевантної інформації і рефлексію над досвідом. Оскільки кожна людина володіє різними видами досвіду на різних фазах життя, досвід є природно гетерогенним і за часовою координатою, і за координатами "просторовими": особистісний і соціальний (екзистенціальна гетерогенність), старий і новий (історична гетерогенність) досвід тощо.У дисертації наведене нове теоретико-експериментальне вирішення наукової проблеми, що виявляється у розкритті психологічної природи індивідуального досвіду, розробці відповідного понятійного апарату, визначенні його структурно-динамічної організації, експериментальному виявленні психологічного змісту його компонентів та закономірностей трансформації досвіду у перехідний період. Включення його до системи сучасних понять психології потребувало здійснення історико-методологічного аналізу досвіду, визначення категоріального простору поняття, розробки загальної теоретичної моделі індивідуального досвіду. Категоріальний простір індивідуального досвіду вміщує в собі родове відносно досвіду поняття життєдіяльності, однорівневе поняття життєвого шляху та похідні поняття соціальної, особистісної та мнемічної підструктур індивідуального досвіду з відповідними функціями взаємодії, інтерпретації та інтеграції. У функціональному аспекті індивідуальний досвід є конкретним механізмом регуляції життєдіяльності шляхом використання відповідних до конкретного завдання накопичених індивідом знань, вмінь та навичок, можливостей інтерпретувати події минулого та сучасного і самого себе у контексті цих подій, взаємодії з навколишнім світом, адаптації до умов життя, що постійно змінюються. Соціальний досвід визначається сукупністю подій та взаємодій з людським оточенням; він забезпечує процес, характер, оцінку та регулювання спілкування з іншими індивідами, соціальний обмін і орієнтацію у соціумі.
План
Загальний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
