Структурний та функціонально-семантичний аспекти складнопідрядних речень з підрядним часу в сучасній іспанській мові - Автореферат

СТРУКТУРНИЙ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНО-СЕМАНТИЧНИЙ АСПЕКТИ СКЛАДНОПІДРЯДНИХ РЕЧЕНЬ З ПІДРЯДНИМ ЧАСУ В СУЧАСНІЙ ІСПАНСЬКІЙ МОВІНауковий керівник - доктор філологічних наук, професор КОРБОЗЕРОВА Ніна Миколаївна, професор кафедри іспанської та італійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор ПОМІРКО Роман Семенович, завідувач кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка кандидат філологічних наук, доцент ШИШКОВ Володимир Васильович, завідувач кафедри іспанської філології Одеського національного університету імені І.І.Мечникова Захист відбудеться “24“ травня 2001 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (Київ, бульвар Шевченка, 14).В дисертації проведено комплексне вивчення функціонування часових складнопідрядних речень у сучасній іспанській мові, які відображають особливості мовленнєвої організації висловлювання та різних видів темпоральних відношень. Часові конструкції завжди привертали до себе увагу вчених, тому дослідження категорії часу і засобів її вираження в мові має давню традицію як у вітчизняному, так і зарубіжному мовознавстві: В.А. Обєктом дослідження є складнопідрядні речення з підрядними часу (далі часові складнопідрядні речення) сучасної іспанської мови як одиниці синтаксичного рівня, які відносяться до експліцитних засобів темпоральної репрезентації події або ситуації. Оскільки часові складнопідрядні речення є одним із засобів вираження загальної категорії темпоральності, вони мають експліцитні показники граматичної структури, які визначають їх специфіку і місце в системі складного речення сучасної іспанської мови. За семантичною структурою складнопідрядні речення з підрядними часу нами класифікуються на часові складнопідрядні речення з відношеннями неконкретизованої/конкретизованої часової протяжності, а також, інтенсифікації початку події або ситуації головної частини речення та миттєвого переходу від однієї події або ситуації до іншої.Незважаючи на те, що категорія часу може бути виражена різними частинами мови, проте саме в реченні найповніше виявляються просторово-часові відношення дійсності та людське знання про час. Оскільки обєктом дослідження є часові складнопідрядні речення сучасної іспанської мови, то ми вважаємо за необхідне зупинитись на статусі цих синтаксичних одиниць, їх класифікації й функціонуванні в текстах сучасної іспанської прози. Відомо, що речення є осередком функціональних особливостей мови й мовлення, як слушно зауважив Г.Г.Почепцов, то одним з важливих завдань синтаксичної теорії є вивчення функціональних характеристик речення. Аналіз матеріалу показав, що семантичні відношення між частинами часового складнопідрядного речення повязані з їх лексико-семантичним наповненням, модально-часовими формами вираження дієслів-предикатів головної й підрядної частин речення і значеннями, які вносять сполучники, словосполучення, кореляти та частки. До парадигми форм речення входять, таким чином, крім рядів опозицій за категоріями модальності , часу, особи і числа, в першу чергу, ряди опозицій за категорією стану, за номіналізацією-вербалізацією і всілякими ускладненнями присудка, що розширює традиційне поняття парадигми, яке було визначено в морфології, до поняття будь-якої граматичної закономірності.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ