Особливості морфологічного прояву різнорангових і різновікових елементів приповерхневої складчастої та розломно-блокової структури, їх роль у формуванні рельєфу. Тектонічний аналіз рельєфу, спрямований на відтворення мережі макротріщин, форм і розломів.
Львівський національний університет імені Івана ФранкаРобота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка Кравчук Ярослав Софронович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри геоморфології і палеогеографії Інститут геологічних наук НАН України, головний науковий співробітник кандидат географічних наук, доцент Муха Богдан Павлович, Львівський національний університет імені Івана Франка, доцент кафедри фізичної географії Захист відбудеться 8 жовтня 2002 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К.35.051.05 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м.Відчутний прогрес у пізнанні геологічної структури Волино-Поділля суттєво розширив можливості регіональних морфоструктурних досліджень, що дозволяє по-новому - на ширшій інформаційній основі - підійти до розвязання багатьох проблемних питань, безпосередньо повязаних зі зясуванням структурно-тектонічної зумовленості його рельєфу. Протягом 1994-96 рр. дослідження проводились у рамках українсько-польської програми “Розточчя”. Предметом дослідження були: а) звязки між елементами і властивостями геологічного субстрату та рельєфом досліджуваного терену; б) будова і генезис СР Південного Розточчя; в) чинники структурно-орографічної відособленості Південного Розточчя, морфоструктурні та структурно-геоморфологічні особливості даного регіону. При виконанні роботи використано наступні комплекси методів і методи досліджень: морфографічний аналіз рельєфу; аналіз розподілу літофацій і потужностей новітніх (міоценових) відкладів, аналіз (тектонічна інтерпретація) рельєфу підміоценової поверхні крейди, аналіз гіпсометричного положення маркуючих рівнів та горизонтів міоценового покриву - для вивчення неотектоніки регіону; морфоструктурний аналіз; методи тектонічного аналізу рельєфу: спеціалізоване структурно-тектонічне дешифрування топографічних і гіпсометричних карт, картографування й аналіз лінеаментів, порівняльний аналіз орієнтації лінеаментів і мезотріщин, аналіз поздовжніх профілів заплавних терас та ін.; структурно-геоморфологічний аналіз; польові геолого-геоморфологічні дослідження, геоморфологічне та структурно-геоморфологічне картографування. Виділено й охарактеризовано більше 30 видів структурних елементів рельєфу (СЕР), у тому числі низку геоморфологічних утворень, раніше невідомих на Волино-Подільській височині; 2) розроблено детальну генетичну класифікацію СЕР Південного Розточчя і прилеглої території; 3) складено серію оригінальних структурно-тектонічних карт, карту рельєфотвірних структурних форм, оригінальні середньо-та великомасштабні (1:200 000 - 1:50 000) структурно-геоморфологічні карти; 4) запропоновано рангову класифікацію геоморфологічних рівнів, обумовлених пластовою будовою геологічного субстрату; 5) розкрито визначну роль тріщинної структури у формуванні лінеаментної мережі Розточчя; 6) вперше обґрунтовано думку про те, що приповерхневі розривні порушення, проявлені у рельєфі Розточчя, представлені здебільшого не розломами, а макротріщинами (зонами підвищеної тріщинуватості).Особливої уваги заслуговує монографія Я.Бурачиньського (1997), присвячена характеристиці рельєфу Розтоцької височини - публікація відображає вивченість СР й рівень детальності досліджень, проведених на Розточчі науковцями Польщі. На цьому ж етапі дослідження встановлювались звязки між місцезнаходженням і орієнтацією уступів та долин і мезо-та макротріщинуватістю корінних порід, задіяних у формуванні рельєфу.При тектонічному аналізі рельєфу особливе значення мали дослідження, спрямовані на відтворення мережі проявлених у рельєфі закономірно зорієнтованих розривних порушень - макротріщин, виявлення й оконтурення брахіантиклінальних дислокацій (довивчення тріщинної і складчастої структури здійснювалось шляхом візуального дешифрування великомасштабних (1:50 000) гіпсометричних карт, зредукованих до вдвічі меншого масштабу, а також детальніших топокарт та аерофотознімків). На наступному, третьому етапі дослідження (основному етапі власне структурно-геоморфологічних досліджень) головна увага приділялась виявленню та вивченню СЕР - різної генези елементів і форм, генетично повязаних з тектонічною структурою приповерхневої частини розрізу земної кори, нетектонічними (седиментаційними) структурними утвореннями геологічного субстрату та його літоморфними особливостями. У наступному розділі - Геологічна будова та рельєф - розглянуто основні риси глибинної структури, будову осадочного чохла й історію тектонічного розвитку земної кори району Південного Розточчя, розкрито особливості геологічної та геоморфологічної будови його рельєфу.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
