Економічні зв"язки між країнами світу. Організаційна будова та структура Євросоюзу (ЄС). Можливості використання досвіду європейської інтеграції у країнах Співдружності Незалежних Держав. Особливості створення валютного союзу між країнами учасницями ЄС.
Національна академія державного управління при президентові України Одеський регіональний інститут державного управлінняЧлени органів іншого типу також призначаються кожною державою, проте діють як незалежні особи, що не звязані будь-якими інструкціями своїх урядів. Можна окреслити три основних варіанти розподілу компетенцій: сфери, де здійснюється спільна політика ЄС (аграрна, торговельна тощо); сфери змішаної компетенції, коли за окремі напрями чи групи питань відповідають органи ЄС, а решта лишається під керівництвом національних урядів (регіональна, соціальна тощо); сфери, де функції ЄС обмежуються координацією дій держав-членів та розробкою рекомендацій (макроекономічна політика, політика в галузі охорони навколишнього середовища тощо). Значна кількість типів рішень, які приймаються - від регламентів та директив, що обовязкові для виконання національними урядами і всіма учасниками обєднання, до висновків, що мають лише рекомендаційний характер. Зважаючи на високий рівень влади, яку мають у своїх країнах глави держав та урядів, Європейська Рада стала органом, до якого можуть звернутись Рада Міністрів та Європейська Комісія з особливо складних питань, що не вирішують ся у межах звичайної процедури ЄС. Окрім перелічених інститутів, доцільно назвати також два консультативних органи, що призначені сприяти роботі Ради Міністрів, Європейській Комісії і Європарламенту, а саме: - Комітет з економіки та соціальних питань, до якого входять представники організацій, що виражають інтереси основних соціальних груп - найманих робітників, підприємців, фермерів, осіб вільних професій тощо;Аналіз нібито достатньо переконливо свідчить про те, що досвід Європейського суспільства в багатьох відношеннях повчальний, універсальний і може бути використаний в специфічних умовах Співдружності пострадянських країн. Партнерам по Співдружності необхідна власна концепція СНД, яка визначала б загальні довгострокові його цілі, стратегію розвитку, принципи та методи співробітництва, механізми прийняття та реалізації рішень. Суттєво важливим для такої концепції є вибір інституційної моделі СНД, яка забезпечувала б баланс впливу усіх учасників Співдружності на прийняті рішення.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
