Структурна перебудова національної економіки - Методичка

СТРУКТУРНА ПЕРЕБУДОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИЗростання потреб людини і суспільства призводить до якісних змін суспільного виробництва, які стають можливими завдяки науковим відкриттям, інноваціям технологічного та продуктового характеру. Відбуваються довгострокові зміни структури національної економіки через оновлення технологічного способу виробництва. Кондратьєва, що показує залежність циклів економічного розвитку від хвилеподібного науково-технічного розвитку з періодичністю 45 - 60 років, надає теоретичне обґрунтування змін технологічних укладів. Всього існувало чи в майбутньому передбачається сформувати сім технологічних укладів (хвиль): 1. Майже 60% виробленої продукції припадає на 3-й технологічний уклад - чорна металургія, оброблення металу, будівельні матеріали, деревообробна та целюлозно-паперова промисловість, легка промисловість.Зміни у структурі виробництва, які націлені на прискорення розвитку окремих галузей з метою досягнення економічної та соціальної ефективності, визначаються як структурна перебудова національної економіки. Перед нашою країною стоїть задача підвищити ефективність галузей, які зорієнтовані на внутрішні ресурси, забезпечити їх прозорість і динамізм як необхідні умови інтеграції в міжнародний розподіл праці. Тут необхідні політична воля, наявність сильних, відповідних задачам управлінських структур, що володіють всім арсеналом засобів дії на економіку, включаючи як директивні, так і гнучкі, ринкові. Потреба в нарощуванні індустріального і технологічного потенціалу підвищує значення інших галузей, що формують базу технічного переозброєння, зокрема модернізованих напрямків машинобудування (виробництво металообробних верстатів, обладнання та устаткування для металургійної, добувної, текстильної, харчової промисловості, тракторів та іншої сільськогосподарської техніки, різних засобів транспорту). Необхідно враховувати, що, маючи в розпорядженні великі, в порівнянні з іншими країнами, науково-технічні можливості, Україна займає провідне місце у світовому виробництві таких складних видів продукції машинобудування як підйомні крани, ковальсько-пресове обладнання, електро-і дизельні локомотиви, великотонажні судна.Кластери охоплюють значну кількість підприємницьких структур, важливих для конкурентної боротьби, а також урядові та інші установи (торгові асоціації, центри стандартизації, навчальні заклади), які забезпечують технічну підтримку, інформацію, дослідження та спеціалізоване навчання. Кластер конкурентоспроможних галузей логічно перетворюється на величину, значно більшу за просту суму окремих його частин, оскільки: він має тенденцію до самовідтворення та зростання; напрямок зростання зумовлюється структурою самих кластерів; у процесі розвитку до кластера переходять економічні ресурси з інших, раніше ізольованих галузей, у яких вони не можуть бути використані настільки ж ефективно. Як показує практика, прорив на світовому ринку забезпечує не один продукт чи галузь, а міжгалузевий комплекс (кластер), зміцнений системою відтворювальних звязків і зцементований технологічними інноваціями. В сучасних умовах становище повністю змінилось: кластери максимально враховують ринковий механізм; вони можуть бути ефективними тільки коли створюються, починаючи з найнижчих ланок - підприємств. Державну стратегію і тактику в розбудові спеціальних зон і територій пріоритетного розвитку визначають, крім вищезазначеного закону, ще два документи - Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо створення та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності" від 24 вересня 1999 р.Інноваційна складова структурної трансформації національної економіки. Структурна перебудова національної економіки: проблеми та перспективи.

Зміст

1. Формування оптимальної структури національної економіки

2. Визначення основних напрямків перебудови

3. Регіональний економічний розвиток через впровадження кластерів, вільних економічних зон та єврорегіонів

4. Тематика рефератів і контрольних робіт

5. Теорія "довгих хвиль" М. Кондратьєва

1. Формування оптимальної структури національної економіки