Структурна організація й збереження зоомікроценозів водних екосистем Чорногори - Автореферат

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УДК: 504.45:502.7(23):565.3 дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукНауковий керівник: доктор біологічних наук, професор Царик Йосиф Володимирович, Львівський національний університет імені Івана Франка, завідувач кафедри зоології Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, старший науковий співробітник Чорнобай Юрій Миколайович, Державний природознавчий музей НАН України, директор; кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Барановський Борис Олександрович, Науково дослідний інститут біології Дніпропетровського національного університету, старший науковий співробітник Захист відбудеться "21" грудня 2005 року о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук у Дніпропетровському національному університеті за адресою: 49050, МСП, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету за адресою: 49050, МСП, м.Гірські гідробіогеоценози, як один із різновидів біогеоценозів, віддалені від джерел антропогенного забруднення, слугують еталонними системами для вивчення перебігу різноманітних природних процесів, позбавлених прямого впливу людини. Постійний моніторинг або, щонайменше, періодичні дослідження ценотичних звязків різних компонентів біоти та гідрохімічних параметрів води, створюють можливість проведення індикації не лише гідробіоценозів, але й гірських екосистем взагалі на фоні аналізу стану забруднення атмосфери й кліматичних змін уцілому. Антропогенні фактори не мали істотного прямого впливу на формування фауністичного різноманіття у природних високогірних зоомікроценозах Карпат, тому ці водойми є еталонними для вивчення природних угруповань. Дані щодо зоомікроценозів Українських Карпат містяться лише в декількох роботах, багато районів цієї гірської системи в межах нашої держави є взагалі недослідженими, тоді як у світі цьому питанню присвячується значна увага. Дисертаційну роботу виконано відповідно до тематики наукових досліджень лабораторії 41 “Охорона навколишнього середовища і збереження природних ресурсів” при кафедрі зоології Львівського національного університету імені Івана Франка як складову частину науково-дослідних держбюджетних тем: Бз-11Б “Сучасний стан та трансформаційні процеси в гідробіоценозах водойм західного регіону України, їх охорона та раціональне використання” (№ 0100U001458, науковий керівник - д.б.н., проф.Досліджували фауністичний склад зоомікроценозів, плодовитість, статеву, вікову, вагову та розмірну структури популяцій планктонних ракоподібних (Cladocera, Copepoda), їх біотопічний та вертикальний розподіл у водоймах, їх динамічні зміни. Біотопічний розподіл оцінювали за допомогою показників відношення числа особин i-ої групи в зборах з j-го біотопу до загального числа особин цієї групи, зібраних у всіх біотопах - qij та ступеня відносної біотопічної приуроченості - Fij (Песенко, 1982). В озерах Чорногори трапляється 7-11 видів нижчих раків (Cladocera і Copepoda), в озерцях - 4-9, у форельних ставах - 3-5, в астатичних та інших невеликих водоймах - 1-6 видів. У жовтні, при максимальній чисельності й біомасі, з угруповання випадають ювенільні особини й самки з аміктичними яйцями, останніх повністю заміняють ефіпіальні (38-82 % від загальної чисельності особин виду), плодовитість сягає 0,38-0,8 яй./самка. За нашими даними, до фауни рачкових мікроценозів водойм Чорногори належить 23 види (10 видів Cladocera i 13 видів Copepoda).У вересні-жовтні в угрупованні переважають дрібнорозмірні репродуктивні особини, високими є значення Ер (до 0,8 яй./самка) за рахунок ефіпіальних самок, що є пристосуванням популяцій цього виду до виживання у зимовий період. Відзначено сталий розподіл вікових стадій у різних зонах водойми для Daphnia longispina: ювенільні особини віддають перевагу літоралі, преадультні - в деякій мірі літоралі й пелагіалі, де переважають у поверхневих шарах води, адультні особини, особливо яйценосні самки, тримаються вдень на глибині. Три види дафніїд (Daphnia longispina, Daphnia obtusa і Ceriodaphnia quadrangula) трапляються у різних типах водойм, що може свідчити про певну конкуренцію між ними. У гідробіогеоценозах Чорногори нами відзначено 23 види нижчих раків: 10 видів Cladocera i 13 видів Copepoda; що становить 37 % рачкової фауни Українських Карпат Один вид гіллястовусих і вісім видів веслоногих раків для цього району виявлено вперше. Виділено чотири типи водойм за видовими комплексами рачкової фауни: водойми без виражених видових комплексів; водойми з фітофільним, літоральним та пелагічним комплексами; водойми з літоральним та пелагічним комплексами; та водойми з астатичним комплексом.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ