Структурна організація і семантика гончарської лексики у подільських говірках - Автореферат

бесплатно 0
4.5 146
Створення повного реєстру гончарських термінів у подільських говірках на підставі польових записів та зафіксованих раніше під різними джерелами. З’ясування їхнього складу, структурної організації та відношення до лексики інших українських діалектів.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНайбільшого розквіту воно досягло в Україні на рубежі ХІХ - початку ХХ ст., коли, наприклад, лише на Поділлі діяло понад 200 гончарних осередків. Це дає змогу дослідити активні процеси у говорах, виявити архаїчні елементи та встановити звязки між матеріальним світом і духовною культурою. Урахування структурних типів лексики і типів відображуваних ними предметів і явищ дійсності, а також внутрішніх звязків компонентів має важливе значення для виділення тематичних груп лексики (ТГЛ) і лексико-семантичних груп(ЛСГ). Актуальність дослідження зумовлена відсутністю монографічного опису лексики гончарства подільських говірок, необхідністю вивчення народної терміносистеми, що дає цінний матеріал для створення повного словника гончарської лексики в діалектах української мови різних регіонів України та подільських говірок зокрема, а також допоможе створити належну емпіричну базу діалектної лексикографії та лексичної ареалогії. З визначеної мети випливають такі завдання: 1) зібрати за спеціальною програмою і систематизувати лексику гончарства з усіх збережених нині центрів виробництва гончарського посуду на Поділлі; 2) описати склад та семантичну структуру лексики гончарства; 3) схарактеризувати лексику за походженням; 4) зясувати процеси номінації у гончарській лексиці; 5) виявити джерела формування аналізованої лексики; 6) встановити особливості словотворення зазначеної групи лексики; 7) визначити відношення гончарської лексики подільських говірок до цієї ж лексики інших діалектів.Часто мотивами номінації є функції, які виконує предмет (струг, стру|жок, стру|гачка, підк|ладка, підс|тава, за|тула, заго|рода, свис|тун, свис|тунчик, свисту|нец’, свис|тулка, свис|ток, свис|туник, свис|точок, |пишчик), особливості практичного використання глиняного посуду (сіл’|ничка, со|ланка, сіл’|ница, |сахарница, сахар|ница, цук|роука, цукер|ничка, діi|ница, діi|ничка, діi|ник, |масланица, мас|личка, мас|ланка, мас|ничка), особливості зовнішнього вигляду та асоціативна подібність до інших обєктів навколишньої дійсності (кру|чок, к|лучка, чер|пачка, рога|чі, близ|ната, близну|ки, близ|натка, двіi|ната, дзві|ната), місце розташування обєкта (верш|нак, верх|нак, верхна|чок, спід|нак, с|подак, спід), колір (чер|вінка, |червін’, виш|ніука, |зелен’), спосіб виготовлення (|випал, |димка), матеріал, з якого виготовлено предмет (г|линаник). Відсубстантивні деривати становлять найбільшу групу іменників з суфіксом - к(-а) і поділяються на такі типи: 1) назви з конкретно-предметним лексико-словотвірним значенням, що початково були утворені як демінутиви, мотивуючі іменники яких набули інших значень або стали рідковживаними (|лулка ‘глиняний трубчастий виріб для паління’); 2) деривати з десемантизованим демінутивним суфіксом - к(-а), що означають частку, шматок якоїсь речовини, матеріалу, але з підкресленням невеликого розміру (|гумка ‘ганчірка для загладжування поверхні чорного посуду’); 3) назви, утворені від іменників чоловічої статі, яким суфікс - к(-а) надає значення жін. р. (гон|чарка ‘глина, що використовується в гончарному виробництві’); 4) демінутивні деривати, утворені від іменників чоловічого роду (рідко), що виражають семантику зменшеності (г|леiка ‘глина, яка використовується в гончарному виробництві’; |пічка, п|йецка ‘частина горна, де згоряє паливо’; баб|ничка ‘посуд, в якому пекли хліб, паску, бабку’) та іменників жіночого роду (переважно), що виражають значення зменшеності (ло|патка ‘інструмент, яким стругали глину’; |лаука ‘місце зберігання змішаної глини’; |кулка ‘кусок глини, викачаної руками і приготовленої для вироблення посуду’); зменшеності-пестливості (ко|цубпка ‘інструмент, за допомогою якого готується полива’; сково|рідтка ‘посудина для смаження млинців’; |шиiка ‘верхня звужена частина глечика’). Відсубстантивні утворення з суфіксом - ок мають модифікаційні значення зменшеності (стру|жок ‘інструмент, яким стругали глину’; рі|жок ‘інструмент для нанесення рельєфного орнаменту на посуд’; мушту|чок ‘глиняний пристрій, у який вставляється трубка для паління’; |чаiничок ‘глиняна посудина для заварювання кави’; мама|лижничок ‘горщик, подібний до чавунного горщика’; с|лойічок ‘глиняна посудина для сала’; друшла|чок ‘миска на трьох ніжках з ручкою і дірочками на дні для проціджування, проливання чого-небудь’); зменшеності-пестливості: вапна|чок ‘стороння домішка, що трапляється в глині’; верхна|чок ‘верхня частина гончарного круга’. Суфікс - ичк(-а) надає пестливого значення словам із суфіксом - иц"(-а), що не виявляють цього значення (сал"|ница - сал"|ничка ‘глиняна посудина для сала’; сіл"|ница - сіл"|ничка ‘глиняна посудина для солі’; цукер|ница - цукер|ничка ‘невелика посудина для цукру’; мас|лица - мас|личка ‘глиняна посудина для масла’; діi|ница - діi|ничка ‘глиняна посудина для доїння молока’; масла|ница - масла|ничка ‘посудина для збивання масла’).

План
Основний зміст дисертації

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?