Структурні зрушення в промисловості як чинник регулювання руху її трудових ресурсів - Автореферат

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ Інститут проблем ринку та економіко-екологічних дослідженьНауковий керівник: кандидат економічних наук, доцент ЛИСЮК Володимир Митрофанович, Одеське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, голова. Офіційні опоненти: доктор економічніх наук, професор, академік НАН України ДОЛІШНІЙ Мар?ян Іванович, Інститут регіональних досліджень НАН України, директор (м. Львів) кандидат економічних наук МОЛІНА Олена Валентинівна, Інститут проблем ринку та економіко-екологічних досліджень, старший науковий співробітник (м. З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту проблем ринку та економіко-екологічних досліджень НАН України за адресою: 270044, м.Як свідчить світовий досвід, особливе значення для промисловості має саме якісний рівень розвитку трудових ресурсів та вдосконалення механізму регулювання галузевого ринку праці, як фактор забезпечення підвищення ефективності промислового виробництва, тому що особливість промисловості полягає в тому, що вона потребує висококваліфікованої робочої сили. Виходячи з того, що темпи скорочення обсягів промислового виробництва за останні 5 років зросли приблизно в 4-5 разів, можна сказати, що в найближчий час розвиток трудових ресурсів промисловості не може бути підкріплений реальною базою, тобто попитом на робочу силу. Однією з найбільш характерних змін, що значною мірою впливає на стан використання трудових ресурсів в промисловості, є перехід до неформальної (нерегламентованої) зайнятості, до якої відноситься діяльність, яка здійснюється без трудової угоди, не відображується в існуючих формах статзвітності і, в той же час, дає громадянам значний прибуток, що не обкладається податком. Особливу увагу при дослідженні ринку праці в промисловості викликає вивчення закономірностей плинності процесів відтворення робочої сили та зміни стану трудових ресурсів, викликаних структурними зрушеннями в економіці. В дисертаційній роботі представлені до захисту наступні теоретичні і методологічні положення та практичні рекомендації, що складають її наукову новизну та науково-практичну цінність: u виявлені основні тенденції та чинники впливу структурних зрушень в промисловості на стан її трудових ресурсів;Однією з найважливіших ресурсних складових промисловості є трудові ресурси, які відіграють значну роль в управлінні процесами структурної перебудови галузі. Спроможність ефективного їх використання, підтримки та стимулювання їх кваліфікаційного та продуктивного стану згідно вимогам промисловості, які формують попит на фахівців на ринку робочої сили, може стати вирішальним чинником економічного зростання як взагалі, так і в галузях промисловості. Результати проведеного дослідження доводять, що сьогодні важливою тенденцією в економіці є те, що реструктуризація промисловості викликає одночасно негативні зміни в структурі зайнятої робочої сили. Сьогодні державна політика щодо регулювання ринку праці, яка повинна впливати на процеси руху робочої сили та на співвідношення структур пропозиції та попиту на неї, не відповідає вимогам ринкової економіки, тому промисловість втрачає висококваліфіковану робочу силу, а процеси її відновлення не мають достатньої організації, а тому не можуть сприяти підвищенню ефективності промисловості і взагалі її підйому. Внаслідок скорочення підприємствами працівників, які перебувають у стані часткового безробіття, та запровадження порядку виплати вивільнюваним працівникам двомісячної компенсації середньої заробітної плати за рахунок коштів обов?язкового соціального страхування на випадок безробіття, фіксований ринок праці в 1999 році, за нашими розрахунками, може збільшитися майже в 2 рази.