Структурні зміни слизової оболонки шлунка в ліквідаторів наслідків аварії на Чорнобильській АЕС різного віку - Автореферат

КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наукРобота виконана в Інституті клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України, м.Київ. Офіційні опоненти: доктор біологічних наук, професор Стеченко Людмила Олександрівна, головний науковий співробітник лабораторії електронної мікроскопії Науково-дослідного лабораторного центру Гордієнко Вадим Максимович професор кафедри цитології, гістології та біології розвитку Захист дисертації відбудеться “__14___” жовтня 2002р. о __16.00__годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.38 при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м.Київ, проспект академіка Глушкова, 2, біологічний факультет, ауд.215.Відмічено достовірне збільшення частоти захворювань органів системи травлення після перебування в зоні підвищеної радіації у військовослужбовців, які зазнали впливу зовнішнього опромінення (дози 0,2 - 58,0 бер), частота хронічного гастриту (ХГ) в осіб цієї групи в період з 1986 до 1994 року збільшилась на 17,6% (р<0,001), чого не спостерігалось в контрольній групі обстежених (С.І.Скляр, 1996). Відмічали дефіцит імунокомпетентних клітин, у тому числі міжепітеліальних лімфоцитів (МЕЛ) в слизовій оболонці шлунка (СОШ) учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) (доза зовнішнього опромінення 24,8 бер та 10 бер), а також своєрідні дистрофічні зміни клітинних елементів строми та ендотелію кровоносних судин (А.С. Було продемонстровано, що при хронічному хелікобактерному гастриті (ХХГ) в окремої соціальної групи УЛНА (військовослужбовців) була більша інфікованість СОШ в поєднанні з гіперплазією лімфоїдних фолікулів; у цих осіб частіше виникали атрофічні зміни (С.І. Можливо, іонізуюче випромінення, а також інші “чорнобильські фактори” неоднаково впливають на структуру СОШ в різному віці та спричиняють різні реактивні зміни, але у існуючих публікаціях досліджувались, як правило, лише одна вікова або одна соціальна група УЛНА. Для досягнення поставленої мети були сформульовані такі основні задачі: Дослідити структурні зміни СОШ при хронічному хелікобактерному гастриті в УЛНА на ЧАЕС в різних вікових групах та співставити з такими у осіб відповідного віку, що не зазнали дії іонізуючого опромінення, тобто провести порівняльний аналіз в групах УЛНА та групах порівняння (ГП) різного віку.Досліджували 186 біоптатів СОШ фундального та антрального відділів шлунка УЛНА чотирьох вікових груп, вік яких становив на час аварії: I група (УЛНА-30) - біоптати УЛНА, 30-39 років, середній вік - 35,7±3,3 років, II група (УЛНА-40) - УЛНА у віці 40-49, середній вік - 44,3±2,9 років, III група (УЛНА-50) - УЛНА у віці 50-59 років, середній вік - 51,6±4,0 років, IV група (УЛНА-60) - УЛНА у віці 60-69 років, середній вік - 64,5±3,3 років; різниця між цими групами за віковим показником достовірна, (р<0,001). Їх також було поділено на чотири вікові групи, вік яких становив на час аварії: I група (ГП-30) - 30-39 років, середній вік - 35,9±5,4 років, II група (ГП-40) - 40-49 років, середній вік - 44,1±3,1 років, III група (ГП-50) - 50-59 років, середній вік - 53,3±5,1 років, IV група (ГП-60) - 60-69 років, середній вік - 63,0±3,2 років. Методом компютерної морфометрії за допомогою аналізатора зображень з використанням цифрової обробки за стандартною програмою Відеолаб (версія 2.2) оцінювали товщину слизової оболонки шлунка (СОШ), товщину зони залоз (ТЗЗ), глибину шлункових ямок (ГЯ), обємні частки (ОЧ) структур СОШ - тканини залоз, судин, власне сполучної тканини з волокнуватими елементами та запального інфільтрату Крім того, для обєктивізації оцінки атрофічних змін в СОШ, підраховували кількість клітин у фундальних залозах, у шлунковій ямці, визначали їх співвідношення, а також формулу фундальних залоз (відсоткове співвідношення різних типів клітин). За даними літератури, СОШ фундального відділу шлунка рідше буває інфікована H.pylori і виявлення більшої її інфікованості може непрямо свідчити про зміну гістохімічних властивостей СОШ цього відділу в УЛНА-30 і зменшення захисних можливостей слизового шару. ОЧ епітелію залоз в СОШ обох відділів в УЛНА значно менша відповідних показників ГП (у ФВ - на16,3%, р<0,01; в АВ - на 19,4%, р<0,05); обємна частка сполучної тканини більша в СОШ ФВ УЛНА (на 16,1%, р<0,05), що свідчить про інтенсифікацію атрофічних процесів в СОШ УЛНА.Структурні особливості хронічного хелікобактерного гастриту в УЛНА на ЧАЕС у віці 30-39 років полягають в більш вираженому ступені інфікування Helicobacter pylori, у більшій активності запального процесу і послабленні звязків епітеліоцитів з базальною мембраною слизової оболонки шлунка. У віці 40-49 років структурні зміни у СОШ при хронічному хелікобактерному гастриті в УЛНА на ЧАЕС більш виражені в порівнянні з ГП: відмічався більш високий ступінь обсіменіння СОШ Helicobacter pylori і вища активність запального процесу, послаблення звязків епітеліоцитів з базальною мембраною.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ