Структурні зміни брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТдоктор медичних наук, професор Пикалюк Василь Степанович, Кримський державний медичний університет ім. Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Козлов Володимир Олексійович, Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, завідувач кафедри нормальної анатомії; доктор медичних наук, професор Корольов Віталій Олександрович, Таврійський еколого-гуманітарний інститут, завідувач кафедри прикладної екології. Захист відбудеться 19.03.2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.02 при Кримському державному медичному університеті ім. З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім.Серед можливих сировинних джерел для одержання високоефективних імунотропних препаратів розглядають спинномозкову рідину (СМР), що являється гуморальним середовищем центральної нервової системи, оптимальний фізико-хімічний склад якої є необхідною умовою для нормального здійснення усіх функцій останньої (А.П. СМР, філо-онтогенетично виявляючись посередником між центральною нервовою системою й периферичними органами, виконує функцію однієї з центральних ланок нейрогуморальної регуляції, що має визначальне значення не тільки для нормального здійснення функцій центральної нервової системи, але і всього організму в цілому. У звязку із цим, представляє великий практичний інтерес вивчення структурних перетворень у брижових лімфатичних вузлах (БЛВ) - ключових периферичних органах імунної системи, при парентеральному введенні СМР (М.Р. В рамках даної теми автором проведено вивчення структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини. Вивчити основні закономірності структурних перетворень брижових лімфатичних вузлів щурів при парентеральному введенні ксеногенної спинномозкової рідини на органному, тканинному, клітинному рівнях.Відповідно до поставленої мети й завдань експериментальної роботи, усі тварини були розділені на 4 групи, кожна с яких включала 2 підгрупи (експериментальну та контрольну): 1 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 2 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з однократним введенням СМР або фізіологічного розчину; 3 група - тварини періоду новонародженості (1-2 доба після народження) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину; 4 група - статевозрілі тварини (6 міс.) з багаторазовим введенням СМР або фізіологічного розчину. Гісто-і цитоморфометричне дослідження структурних особливостей БЛВ контрольних щурів різних вікових груп виявило ряд онтогенетичних закономірностей, а саме: зменшення відносної площі коркової речовини й зменшення значення кортико-медулярного індексу зі зростанням віку тварини; превалювання у корковій речовині БЛВ щурів раннього постнатального періоду первинних лімфоїдних вузликів над вторинними (з гермінативним центром), що повязано з особливостями природної антигенної стимуляції; зростання відносної кількості у всіх структурно-функціональних зонах БЛВ клітин ретикулярної строми, а також відносної кількості фагоцитарноактивних клітинних елементів в області мозкових тяжів. Результати цитоморфометричного методу дослідження при однократному введенні СМР у ранньому постнатальному періоді свідчать про деяку імуносупресивну дію, що характеризується, головним чином, достовірним зменшенням відносної кількості малих лімфоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 11,1%, у мозкових тяжах - на 28%), збільшенням відносної кількості ретикулоцитів (у порівнянні з контролем, на 7 добу спостереження: у паракортикальній зоні - на 56,9%, у мозкових тяжах - на 86,6%) на тлі загального збідніння клітинами лімфоїдного ряду та збільшення в порівнянні з контролем відносної кількості макрофагів і плазматичних клітин у мозкових тяжах більш ніж в 3,5 рази в ранній термін експерименту. Зміни відносної площі синусних просторів також найбільш виражені у ранні терміни спостереження (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа синусних просторів перевищувала відповідний показник у контролі на 64%)., Зміни відносних площ капсули й трабекулярних структур лімфатичного вузла зі збільшенням терміну експерименту характеризувалися, навпаки, наростаючою динамікою в порівнянні з контрольними значеннями (на 7 добу експерименту сумарна відносна площа капсули й трабекулярних структур перевищувала відповідний показник у контролі на 14,2%, на 30 добу - на 37,8%, на 60 добу - на 41,9%). На 7 й 30 добу експерименту клітинний склад даних утворень характеризувався достовірним зменшенням відносної кількості малих (7 доба - на 7,3%, 30 доба - на 2,9%) і середніх лімфоцитів (7 доба - на 42,6%, 30 доба - на 31,6%) на тлі збільшення відносної кількості клітин стромального мікрооточення (7 доба - на 64,3%, 30 доба - на 83,8%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ