Дослідження і аналіз причин анізотропії зворотного розсіяння поверхні Венери за даними РСА КА "Магеллан". Методи визначення висот малих пагорбів за радарними зображеннями, застосування для пошуку розходжень морфометричних характеристик між пагорбами.
Аннотация к работе
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Структурні властивості поверхні Венери за даними радіолокаційної зйомки космічного апарата “Магеллан”Венера найбільш близька до Землі за розміром і середньою густиною, проте, значні відмінності фізичних умов на Венері і Землі призводять до суттєвих розходжень фізичних процесів, які відбуваються на поверхнях цих планет. Найбільш докладними та цінними даними зараз є дані космічного апарата (КА) “Магеллан”, з борту якого проведено радіолокаційне і радіофізичне картографування практично всієї поверхні Венери з високою роздільною здатністю. Дані КА “Магеллан” дозволяють проводити якісний геологічний аналіз венерианської поверхні - цій темі присвячено велику кількість робіт. У дисертаційній роботі проведено кількісний аналіз даних КА “Магеллан”, щоб визначити їхній звязок із структурними і фізичними властивостями поверхні Венери. Детальні дослідження радіолокаційних властивостей поверхні Венери дозволяють краще зрозуміти фізичні процеси, що призводять до формування рельєфу поверхні.Саме аналіз спостережень та їх інтерпретація, а не точне моделювання процесів відбиття електромагнітних хвиль поверхнею, були головною метою дисертаційної роботи. Особлива увага приділяється трьом напрямкам досліджень, що повязані з отриманням інформації про звязок радіолокаційних властивостей поверхні Венери з її структурними властивостями, а саме: аналізу анізотропії радіолокаційних властивостей поверхні, морфометричним дослідженням малих пагорбів, аналізу випромінювальної здатності поверхні. Для цієї широтної зони для тих довгот, де були дані і по 1-му і по 2-му циклах (від 48 с. д. до 204 с. д.), були побудовані карти різниці радарної яскравості при локації з заходу і зі сходу. Такий підхід може бути використано для визначення висот пагорбів на тих ділянках поверхні Венери, для яких існують дані хоча б двох циклів радіолокаційного картографування. При типових кутах падіння (40° для першого циклу, 25° для другого і третього циклів) це дає помилку визначення висоти близько 150 м для пари зображень першого і другого циклів і більше 300 м для пари першого і третього циклів.