Дослідження і аналіз причин анізотропії зворотного розсіяння поверхні Венери за даними РСА КА "Магеллан". Методи визначення висот малих пагорбів за радарними зображеннями, застосування для пошуку розходжень морфометричних характеристик між пагорбами.
При низкой оригинальности работы "Структурні властивості поверхні Венери за даними радіолокаційної зйомки космічного апарата "Магеллан"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата фізико-математичних наук Структурні властивості поверхні Венери за даними радіолокаційної зйомки космічного апарата “Магеллан”Венера найбільш близька до Землі за розміром і середньою густиною, проте, значні відмінності фізичних умов на Венері і Землі призводять до суттєвих розходжень фізичних процесів, які відбуваються на поверхнях цих планет. Найбільш докладними та цінними даними зараз є дані космічного апарата (КА) “Магеллан”, з борту якого проведено радіолокаційне і радіофізичне картографування практично всієї поверхні Венери з високою роздільною здатністю. Дані КА “Магеллан” дозволяють проводити якісний геологічний аналіз венерианської поверхні - цій темі присвячено велику кількість робіт. У дисертаційній роботі проведено кількісний аналіз даних КА “Магеллан”, щоб визначити їхній звязок із структурними і фізичними властивостями поверхні Венери. Детальні дослідження радіолокаційних властивостей поверхні Венери дозволяють краще зрозуміти фізичні процеси, що призводять до формування рельєфу поверхні.Саме аналіз спостережень та їх інтерпретація, а не точне моделювання процесів відбиття електромагнітних хвиль поверхнею, були головною метою дисертаційної роботи. Особлива увага приділяється трьом напрямкам досліджень, що повязані з отриманням інформації про звязок радіолокаційних властивостей поверхні Венери з її структурними властивостями, а саме: аналізу анізотропії радіолокаційних властивостей поверхні, морфометричним дослідженням малих пагорбів, аналізу випромінювальної здатності поверхні. Для цієї широтної зони для тих довгот, де були дані і по 1-му і по 2-му циклах (від 48 с. д. до 204 с. д.), були побудовані карти різниці радарної яскравості при локації з заходу і зі сходу. Такий підхід може бути використано для визначення висот пагорбів на тих ділянках поверхні Венери, для яких існують дані хоча б двох циклів радіолокаційного картографування. При типових кутах падіння (40° для першого циклу, 25° для другого і третього циклів) це дає помилку визначення висоти близько 150 м для пари зображень першого і другого циклів і більше 300 м для пари першого і третього циклів.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
