Структурні та функціонально-семантичні особливості соматичних фразем у романських мовах - Автореферат

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наукНауковий керівник: доктор філологічних наук, професор Помірко Роман Семенович, завідувач кафедри французької філології Львівського національного університету імені Івана Франка МОН України. Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Корбозерова Ніна Миколаївна, завідувач кафедри іспанської та італійської філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат філологічних наук, доцент Ігнатова Ольга Іванівна, доцент кафедри іноземних мов Дипломатичної академії України при Міністерстві Закордонних справ України. фразема кореляція семантика фонетика Захист відбудеться 23 травня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м.У сучасних французькій, іспанській та італійській мовах соматична фразема /СФ/ як обєкт порівняльних досліджень, на відміну від численних праць у галузі порівняльної фонетики, граматики, лексикології та семантики, є мало вивченою. Огляд наукової літератури дає підставу стверджувати, що в сучасному романському мовознавстві проблема генези та функціонально-семантичних особливостей соматичних фразем недостатньо розроблена. Обєктом вивчення є корелятивні соматичні фразери французької, іспанської та італійської мов, а предметом - дослідження їх генетичних, структурно-граматичних, лексико-семантичних і функціональних особливостей, виявлення мовних закономірностей успадкування корелятивних соматичних фразем від латини; факторів, що сприяли їх ідіоматизації; джерел і шляхів запозичення, а також функціональної реалізації на сучасному етапі еволюції романських мов. Актуальність пропонованого дослідження зумовлено необхідністю комплексного аналізу корелятивних СФ романських мов, який охоплює змістовий і формальний аспекти, висвітлює їхню мовну сутність у двох лінгвістичних планах: у діахронії (історія виникнення) та в синхронії (особливості семантико-когнітивного функціонування соматичних фразем у сучасних французькій, італійській та іспанській мовах). Новим є також аналіз латинських соматичних фразем, у результаті якого було виявлено лексико-семантичні та граматико-синтаксичні закономірності процесу їх успадкування романськими мовами.Другий розділ присвячено лексико-семантичним та граматико-синтаксичним особливостям успадкування романських соматичних фразем від латини.У семантичному плані фразема може мати односторонню (фразеологічні єдності) або двосторонню (фразеологічні зрощення/ідіоми) смислову залежність. Непредикативна двовершинна одиниця була обєктом досліджень численних зарубіжних фразеологів і отримала найрізноманітніші, часом найсуперечливіші назви й трактування: locution, locution figee (П.Гіро); locution toute faite (Ф.де Соссюр); serie phraseologique, unite phraseologique, groupe agglutine (Ш.Баллі); expression toute faite, expression figee, formule toute faite (С.де Бур); idiotisme/idiotisme fossile (А.Ж.Греймас); syntagme stereotypise (Е.Косеріу) у французькому мовознавстві та fraseologismo significante, locucion (Х.Касарес); locucion, adherencia, union, combinacion (С. Під соматичною фраземою розуміємо двовершинну (що складається з як мінімум двох повнозначних слів) непредикативну фразеологічну одиницю, ключовим ономасіологічним компонентом якої є соматизм (назва частини чи органу тіла): no abrir la boca / ne pas ouvrir la bouche / non aprire bocca: мовчати; la mano derecha / le bras droit / la mano destra : головний помічник і довірена особа; saltar a los ojos / sauter aux yeux / saltare agli occhi : бути очевидним тощо. Вони становлять незначну частку всіх виявлених виразів: клас.лат.oculos aperire (нар.лат. aperire oculos) > франц.ouvrir les yeux, ісп.abrir los ojos, італ.aprire gli occhi; лат.malam linguam habere / malae linguae esse > франц. mauvaise langue, ісп.mala lengua, італ.mala lingua; лат.lingua viperina / lingua viperae > франц.langue de vipere, ісп.lengua viborina / de vibora, італ.lingua viperina тощо. Серед них виокремлено: а) постпозицію додатка дієслову (лат.oculos aperire > італ.aprire gli occhi); б) появу подвійного заперечення (лат.nec caput nec pedes habere > франц.navoir ni pieds ni tete); в) появу артиклів та варіантність прийменників (лат.essere in pelle alicui > франц.etre dans la peau de qqn., ісп.estar dentro de la piel de alg., італ.essere nella pelle di qd.); г) появу граматикалізованих лексем типу «coup», що відрізняє кореляти (лат.manum dare > франц.donner un coup de main, ісп.dar una mano, італ.dar una mano); ґ) появу займенників, сформованих лише в окремій мові (лат.ad manum venire > франц.

Основний зміст дисертації