Структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості інтрасуб’єктних мовленнєвих актів (на матеріалі англійської мови) - Автореферат

Львівський національний університет імені Івана ФранкаНауковий керівник кандидат філологічних наук, доцент Рогатюк Алла Євгенівна Волинський інститут економіки та менеджменту, кафедра теорії і практики перекладу, професор Офіційні опоненти доктор філологічних наук, професор, академік Академії наук Вищої школи України Кусько Катерина Яківна Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра іноземних мов для гуманітарних факультетів, професор кандидат філологічних наук, доцент Євченко Віра Володимирівна Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка, кафедра англійської мови, завідувач кафедри Захист дисертації відбудеться "17" вересня 2003 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.15 Львівського національного університету імені Івана Франка (79000, м. З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (м.Відповідно не отримує належного висвітлення інтрасубєктний мовленнєвий акт як мінімальна, відносно завершена, смислоносна одиниця інтракомунікативного процесу, яка обєднує всі його сутнісні характеристики. Обєктом дослідження є інтрасубєктні мовленнєві акти, які функціонують у ситуації комунікативної і/або фізичної ізоляції мовця і реалізуються у формі внутрішнього або егоцентричного мовлення. Предметом аналізу виступають структурні, семантичні та комунікативно-прагматичні особливості інтрасубєктних мовленнєвих актів, принципи і чинники, які зумовлюють їхнє функціонування. визначити особливості антропокомпонентної моделі інтрасубєктних мовленнєвих актів та специфіку феномена адресації в інтрасубєктному мовленнєвому акті, визначити типи адресата та вивчити його актомовленнєві характеристики; Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у репрезентації явища інтрасубєктної мовленнєвої діяльності як комунікативного процесу; розробленні антропокомпонентної структури інтрасубєктного мовленнєвого акту та типології адресата, залученого до акту інтрасубєктного спілкування, визначенні особливостей семантичного наповнення та прагматичного потенціалу висловлювання в межах інтрасубєктного мовленнєвого акту.Особливість антропокомпонентної моделі інтрасубєктного мовленнєвого акту (ІМА) полягає в різноплановості категорій рецепції та адресації: в умовах ІК мовець завжди виступає єдиним реципієнтом власного повідомлення, однак не завжди є його адресатом, а адресатові не завжди притаманна здатність отримувати повідомлення. Відповідно "мовець", "адресат" і "реципієнт" як складові структури мовленнєвого акту можуть відображати різні обєкти дійсності і перебувати в особливому співвідношенні один до одного, що дає підстави виокремити в рамках моделі ІМА 1) "Рівень рецепції" а) кількісно представлений одним учасником (суб?єктом мовлення); б) якісно характеризується співвідношенням "мовець=реципієнт", виконання функцій яких належить суб?єктові мовлення; 2) "Рівень адресації" : а) кількісно представлений двома учасниками комунікаційної взаємодії; б) якісно характеризується співвідношенням "адресант>адресат", що встановлюються між агентами ІМА. У результаті суміщення адресатоспрямованого деонтичного і адресантноспрямованого психологічного впливів додаткова комунікативна значущість може: 1) безпосередньо відповідати комунікативній функції самого директива: підбадьорення адресата одночасно може служити засобом самопідбадьорення, заспокоєння - самозаспокоєння тощо; проявлятись як психоемоційна післядія мовленнєвого акту, якщо деонтичному ІМА поряд з директивною інтенціональною функцією, спрямованою на адресата, притаманна експресивна посткомунікативна функція, спрямована на самого суб?єкта ІМА. Різноманітні відтінкі деонтичних смислів ІМА виражені 1) імперативними речення з дієсловами, що позначають емоційні стани, вольові та інтелектуальні дії, дієсловами руху, переміщення в просторі тощо; та значеннями початку, кінця, тривалості дії, 2) імперативними структурами з "be" в ролі копулятиву та абстрактним предикатом "do" з референціальним означенням виду дії; предикатами come (come on), go on, carry on, keep going тощо, які поряд зі значенням самоспонукання можуть виражати самопідбадьорення, самопереконання; 3) предикатами stop, start, dont stop, get to, що вживаються у категоричних формах самоспонукання; 4) спонукальними висловлюваннями з емотивними предикатами, що означають негативні емоції, які переживає суб?єкт (Dont be afraid, Dont be anxious та ін.); з емотивними предикатами, що означають позитивні емоції Be of good courage, Be calm , Be serious та закликають суб?єкта вплинути на свою емоційну сферу за допомогою волі. Враховуючи характер співвідношення "суб?єкт/об?єкт vs.

Основний зміст дисертації