Поява марксистської матеріалістичної концепції історії, її роль та значення. Теорія революції у наукових роботах К. Маркса. Критичний та соціал-демократичний марксизм (Д. Каутський, Е. Бернштейн). Ленінізм як послідовне продовження марксисткої теорії.
Аннотация к работе
Структурні елементи марксистської теорії Зміст Вступ Розділ 1. Структурні елементи марксистської теорії 1.1 Матеріалістична концепція історії 1.2 Теорія революції Розділ 2. Основні варіанти інтерпретації марксизму 2.1 Критичний, соціал-демократичний марксизм (Д. Каутський, Е.Бернштейн) 2.2 Ленінізм як послідовне продовження марксисткою теорії Висновки Список використовуваної літератури Вступ Актуальність даної теми полягає в тому, що в Україні впродовж більш ніж сто років (з 90-х років XIX століття) марксизм залишався впливовим філософським вченням, а в радянський період виявився одночасно і пануючою філософією і ідеологією, причому останньою, цілком природно увійшов у всі сфери суспільних відносин. Насправді ж вплив марксизму і на політичне мислення, і, наприклад, на реальне становлення філософського процесу в Україні до цього дня залишається значним, як безпосередньо (в особі носіїв марксисткою традиції в її радянському варіанті), так і опосередковано (за рахунок впливів, через існуючу понятійну сітку, навик мислення тощо). Цьому багато в чому сприяв радянський період, коли відбувалася інтенсивна ідеологія марксизму, підпорядкування його - як і всякої ідеологічної системи - миттєвим і часто суперечливим вимогам конкретної політики, поєднання марксизму з чужорідними йому елементами. Дослідження проблематики основних засад теорії марксизму в аспекті матеріалістичної концепції історії та теорії революції, а також критики вчення Маркса займалися такі вітчизняні і закордонні вчені як: Блох М., Волков Ю.Г., Гуревич А. Я., Добреньков В.И., Донхем Д., Кравченко А.И., Израитель В.Я., Мостовая И.В., Попов П.В., Сычев C.B., Тош Дж., Фукуяма Ф. Метою даної роботи є аналіз основних аспектів теорії марксизму, її вмісту, проблематики, напрямів розвитку. Хоча ця концепція історичного розвитку була створена Карлом Генріхом Марксом (1818 - 1883) і Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) ще в середині XIX ст., вона, безперечно, є вченням і сучасним. Досить назвати монографії: Дж.У.Уессмен «Антропологія і марксизм» [38], М. По-перше, більшість істориків-марксистів мало цікавилися можливим впливом їх роботи на політичний процес у минулому і сьогоденні, дотримуючись думки про мінімальний звязок між історичною теорією Маркса і його революційно-політичним вченням. Існує декілька типів соціально-економічних стосунків і, відповідно, декілька якісно відмінних одна від одної їх систем або суспільно-економічних устроїв (рабовласницький, феодальний і тому подібне). Типи соціоісторчних організмів, виділені за такою ознакою, отримали назву суспільно-економічних формацій. Суспільно-економічні формації - не просто типи суспільства. Кожна конкретна суспільно-економічна формація є певним типом суспільства, виділеним за ознакою соціально-економічної структури. Саме тому В.І. Ленін неодноразово визначав суспільно-економічну формацію як сукупність або систему певних виробничих стосунків.