Поява марксистської матеріалістичної концепції історії, її роль та значення. Теорія революції у наукових роботах К. Маркса. Критичний та соціал-демократичний марксизм (Д. Каутський, Е. Бернштейн). Ленінізм як послідовне продовження марксисткої теорії.
Структурні елементи марксистської теорії Зміст Вступ Розділ 1. Структурні елементи марксистської теорії 1.1 Матеріалістична концепція історії 1.2 Теорія революції Розділ 2. Основні варіанти інтерпретації марксизму 2.1 Критичний, соціал-демократичний марксизм (Д. Каутський, Е.Бернштейн) 2.2 Ленінізм як послідовне продовження марксисткою теорії Висновки Список використовуваної літератури Вступ Актуальність даної теми полягає в тому, що в Україні впродовж більш ніж сто років (з 90-х років XIX століття) марксизм залишався впливовим філософським вченням, а в радянський період виявився одночасно і пануючою філософією і ідеологією, причому останньою, цілком природно увійшов у всі сфери суспільних відносин. Насправді ж вплив марксизму і на політичне мислення, і, наприклад, на реальне становлення філософського процесу в Україні до цього дня залишається значним, як безпосередньо (в особі носіїв марксисткою традиції в її радянському варіанті), так і опосередковано (за рахунок впливів, через існуючу понятійну сітку, навик мислення тощо). Цьому багато в чому сприяв радянський період, коли відбувалася інтенсивна ідеологія марксизму, підпорядкування його - як і всякої ідеологічної системи - миттєвим і часто суперечливим вимогам конкретної політики, поєднання марксизму з чужорідними йому елементами. Дослідження проблематики основних засад теорії марксизму в аспекті матеріалістичної концепції історії та теорії революції, а також критики вчення Маркса займалися такі вітчизняні і закордонні вчені як: Блох М., Волков Ю.Г., Гуревич А. Я., Добреньков В.И., Донхем Д., Кравченко А.И., Израитель В.Я., Мостовая И.В., Попов П.В., Сычев C.B., Тош Дж., Фукуяма Ф. Метою даної роботи є аналіз основних аспектів теорії марксизму, її вмісту, проблематики, напрямів розвитку. Хоча ця концепція історичного розвитку була створена Карлом Генріхом Марксом (1818 - 1883) і Фрідріхом Енгельсом (1820-1895) ще в середині XIX ст., вона, безперечно, є вченням і сучасним. Досить назвати монографії: Дж.У.Уессмен «Антропологія і марксизм» [38], М. По-перше, більшість істориків-марксистів мало цікавилися можливим впливом їх роботи на політичний процес у минулому і сьогоденні, дотримуючись думки про мінімальний звязок між історичною теорією Маркса і його революційно-політичним вченням. Існує декілька типів соціально-економічних стосунків і, відповідно, декілька якісно відмінних одна від одної їх систем або суспільно-економічних устроїв (рабовласницький, феодальний і тому подібне). Типи соціоісторчних організмів, виділені за такою ознакою, отримали назву суспільно-економічних формацій. Суспільно-економічні формації - не просто типи суспільства. Кожна конкретна суспільно-економічна формація є певним типом суспільства, виділеним за ознакою соціально-економічної структури. Саме тому В.І. Ленін неодноразово визначав суспільно-економічну формацію як сукупність або систему певних виробничих стосунків.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
